Court ruling № 42474607, 27.01.2015, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4605/14 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області до Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області звернулося у суд з позовом до ПАТ «Укргазбуд», у якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 9814,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову, або закрити провадження в адміністративній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявленого територіальним органом Пенсійного фонду України стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що працівникам УМБ-17 АТФ «Укргазбуд» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначено пільгові пенсії відповідно до п. «а» та «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вважаючи протиправними дії відповідача по невідшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним працівникам за травень - червень 2014 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зважає на так.

Відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно абзацу 4 пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюється ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Згідно пункту 6.1 цієї Інструкції відшкодуванню платниками, зазначеними у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції, до яких відноситься позивач, підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, законом встановлено обов'язок відшкодування підприємствами уповноваженому державному органу витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зокрема, відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за 2014 рік, які надсилались УМБ №17 АТФ «Укргазбуд».

Разом з тим, відповідачем суму заборгованості даних витрат у розмірі 9814,40 грн сплачено не було, і в матеріалах справи відсутні докази такої сплати.

Таким чином, колегія суддів погоджується із правомірністю вимог позивача про стягнення з відповідача зазначених вище коштів.

Доводи відповідача про те, що дана адміністративна справа не належить до юрисдикції адміністративних судів, судовою колегією відхиляються з огляду на наступне.

За пунктом 5 частини 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

За визначенням Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. п. 1, 7, ч. 1 ст. 3 Кодексу).

Пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органам Пенсійного фонду України надано право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків. У розумінні даного Закону страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абзацу 3 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України відноситься до центральних органів виконавчої влади. Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Із наведеного випливає, що спір про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсії є публічно-правовим, адже збір та облік страхових внесків, а також компенсації витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відноситься до встановлених законодавством України повноважень Пенсійного фонду України та його територіальних органів, і до владних управлінських функцій позивача по відношенню до відповідних страхувальників.

Судова колегія зазначає про безпідставність посилань апелянта на приписи частини 2 статті 21 КАС України, за приписами якої, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної не суб'єктом владних повноважень, вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства, адже даний спір не стосується відшкодування шкоди, а пов'язаний зі стягненням в судовому порядку обов'язкових платежів.

Отже, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова суду підлягає залишенню без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.