Court ruling № 42404089, 12.01.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року м. Київ К/800/51934/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Євроцемент-Україна»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року

у справі № 820/3749/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Євроцемент-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Євроцемент-Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 820/3749/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року Акціонерного товариства «Євроцемент-Україна», відповідачем складено акт від 19.11.2012 року № 515/44-008/00293060, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, включено до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року податкову накладну № 851 від 31.02.2012 року на суму 545 646, 16 грн., в тому числі податок на додану вартість 90 941, 03 грн. не зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого завищено податковий кредит та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за вересень 2012 року на суму 90 941, 03 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 року № 0000650044, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 136 411, 50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2012 року сум податку на додану вартість, сплачених відповідно до податкової накладної від 31.01.2012 року № 851.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Філією Акціонерного товариства «Євроцемент-Україна» - Краматорський цементний завод «Пушка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» укладено двосторонній договір про постачання електричної енергії.

На виконання умов договору у січні 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» поставлено позивачу активну електроенергію, про що виписано податкову накладну від 31.01.2012 року № 851 на суму 545 646, 16 грн., в тому числі податок на додану вартість 90 941, 03 грн.

Вказана податкова накладна отримана позивачем 29.03.2012 року, у зв'язку з чим сума податку на додану вартість у розмірі 90 941, 03 грн. включена до податкового кредиту податкової декларації за березень 2012 року.

У квітні 2012 року позивачем здійснено виключення податкової накладної від 31.01.2012 року № 851 шляхом подання уточнюючого розрахунку від 26.04.2012 року.

У зв'язку із виявленою заборгованістю за податковими накладними, отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», позивачем повторно витребувано податкову накладну від 31.01.2012 року № 851 у вересні 2012 року.

У зв'язку з тим, що вказана податкова накладна була оформлена з порушенням, тому була включена до Додатку № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» податкової декларації за вересень 2012 року.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Податкова накладна від 31.01.2012 року № 851 не була зареєстрована контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем заявлено про порушення продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що подано Додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Проте, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання товарів/послуг, позивачем до заяви надано не було.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з правомірністю податкового повідомлення-рішення від 10.12.2012 року № 0000650044.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євроцемент-Україна» відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 820/3749/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук