справа № 208/3683/14-ц
№ провадження 2-во/208/1/15
УХВАЛА
09 січня 2015 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
Головуючого, судді Нельге Д.В.,
при секретарі Севастьяновій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч.2 ст.197 ЦПК України заяву представника Державного підприємства «38 Відділ інженерно-технічних частин» «Про виправлення описки в рішенні суду», -
в с т а н о в и в:
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «38 Відділ інженерно-технічних частин» «Про стягнення середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівникові сум; стягнення моральної шкоди».
Рішенням суду від 09.12.2014р. позов задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача:
- 18388,50 грн. - середній заробіток за весь час затримки належних до виплати сум за період з 10.12.2013р. по 27.03.2014р.;
- 500,00 грн. суму відшкодування моральної шкоди.
08.01.2015р. до суду надійшла заява представника відповідача, у якій останній просить суд виправити допущену судом в рішенні суду описку, а саме вірно зазначити день звільнення позивача, яким є 16.01.2014р., та, як наслідок, вірно зазначити середній заробіток за весь період затримки розрахунку з позивачем, який складає 12013,82 грн.
В судове засідання сторони, неявка яких не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень у судове рішення - не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.
Згідно п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України N 58 від 29.07.1993р., усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Як вбачається зі змісту трудової книжки позивача, останню звільнено на підставі наказу № 2733-к від 10.12.2013р.
Згідно довідки, наданої відповідачем (а.с.24), позивач ОСОБА_1 відпрацювала на підприємстві відповідача у грудні 2013 року - 10 днів, що, в свою чергу свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади саме 10.12.2013р., а не 16.01.2014р., як зазначає відповідач.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, вищевказане рішення суду не має описки в частині визначення дня звільнення позивача, а також у визначенні середнього заробітку за весь період затримки розрахунку з позивачем.
Керуючись ст.219 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника Державного підприємства «38 Відділ інженерно-технічних частин» «Про виправлення описки в рішенні суду» відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Нельга Д. В.
The court decision No. 42345638, Zavodskyi District Court of Dniprodzerzhynsk City was adopted on 09.01.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 208/3683/14-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: