Decision № 42321048, 29.12.2014, Vradiivka District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 474/906/14-ц.

Провадження № 2/474/295/2014 року.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.14 року с.м.т. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді - Тихоненко М.І.

при секретарі судового засідання - Степанову В.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачки - ОСОБА_3

представника відповідачки - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Врадіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідачка) про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок.

ВСТАНОВИВ:

26.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання за ним та ОСОБА_3 права спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач зазначив, що 01.10.2010 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб. Від даного шлюбу у нього з відповідачкою дітей не має. За рішенням Врадіївського районного суду від 16.02.2014 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано. В період спільного проживання з відповідачкою без реєстрації шлюбу та в період перебування в шлюбі, а саме на протязі часу з 2006 року по 2014 рік ним разом за спільною домовленістю з відповідачкою, за спільні кошти, а також власними силами з відповідачкою були виконанні ремонтні та будівельні роботи, які значно збільшили вартість житлового будинку в АДРЕСА_1, який успадкувала за заповітом від 07.01.1988 році відповідачка в приватну власність. В період часу з 2006 року по 2014 рік ним разом з відповідачкою був виконаний значний комплекс будівельно - ремонтних робіт, як в нутрі будинку так і зовні будинку. В нутрі будинку були виконанні роботи по монтажу та заміні старих газових труб, було здійснено монтаж електрообладнання, водопостачання, каналізації, тепло обладнання. Ремонтні роботи: штукатурка стін, встановлення теплої підлоги. З зовнішньої сторони будинок було обштукатурено, замінено старий на новий дах. На території двору домоволодіння було збудовано нежитлову будівлю розміром 13 х 5 метра (гараж, літня кухня, баня), зроблено арку під виноград, викопано дві вигрібні ями, виготовлений та проведений на город полив. Був встановлений новий паркан. Після виконання будівельно - ремонтних робіт старий будинок докорінно змінився став виглядіти, як новий внаслідок чого і збільшилася вартість цього будинку. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві та просили суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона після смерті своєї бабусі отримала в спадщину житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок зареєстрований на її ім'я в Первомайському МБТІ від 08.02.1988 року за реєстраційним номером 2534. На підставі Державного акта на право приватної власності на землю вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,15 га розташованої по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку. Починаючи з 1993 року вона розпочала реконструкцію успадкованого житлового будинку по АДРЕСА_1. За власні кошти поступово проводила ремонт житлового будинку, господарських будівель. В кінці серпня 2007 року вона виїхала на постійне місце проживання без реєстрації в місто Одесу, де знайшла собі роботу. В цьому ж році вона познайомилася з ОСОБА_1 та через деякий час стала з ним спільно проживати в кімнаті гуртожитку Одеської політехнічної академії. 01.10.2010 року вона з ОСОБА_1 зареєструвала шлюб, а 16.02.2014 року даний шлюб було розірвано. Починаючи з 2007 року по 16.02.2014 року вона з ОСОБА_1 постійно проживала в м. Одесі в гуртожитку. За час спільного проживання та час перебування в шлюбі вона з ОСОБА_1 спільного господарства не вела, спільного бюджету у них також не було, кожен з них жив своїм життям. Зароблені кошти кожен з них витрачав на свій розсуд, крім витрат на придбання продуктів харчування, оплати за житло. Спільних трудових чи грошових затрат по ремонту та реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1, який належить їй на праві приватної власності, у неї з ОСОБА_1, не було. Всі кошти, які були вкладені в ремонт та реконструкцію зазначеного будинку належали виключно їй. Також не було у неї з ОСОБА_1 ніякої домовленості відносно визнання житлового будинку в АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя. Доводи ОСОБА_1 відносно того, що ним були вкладені особисті кошти в ремонт та реконструкцію належного їй на праві приватної власності житлового будинку в АДРЕСА_1, спростовуються наданими нею в суді доказами, а саме платіжними квитанціями, накладними за придбання нею будівельних матеріалів, різного обладнання для будинку, двору, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які працювали у неї по найму при виконанні будівельно - ремонтних робіт по реконструкції житлового будинку. Всі будівельно - ремонтні роботи по реконструкції свого житлового будинку вона робила власними силами та за свої кошти, а ОСОБА_1 ні якої участі в цьому не брав, а коли щось незначне допомагав, то вона йому за все платила і за роботу і за бензин, якщо той щось підвозив на власному автомобілі. В зв'язку з тим, що позивачем не було надано відповідних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, то на думку відповідачки не має підстав для задоволення позовних вимог.

Представник відповідачки ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав з тих же підстав, що і ОСОБА_3, та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Аналізуючи докази надані сторонами та їх пояснення, суд визнав доведеними такі факти:

- Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.01.1988 року ОСОБА_11 є спадкоємницею майна ОСОБА_12 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 Миколаївської області. Вартість спакованого майна складає 2011 карбованців. (свідоцтво про право на спадщину по заповіту від 07.01.1988 року № 97/1987 рік, зареєстрованого в реєстрі за №12/1988 рік.);

- Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Комунальним підприємством "Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 08.02.1988 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 Миколаївської області зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого Врадіївською держнотконторою від 07.01.1988 року, реєстр № 12. ( зазначене посвідчення);

- земельна ділянка, що розташована в АДРЕСА_1, площею 0,15 га., з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку зареєстрована на праві приватної власності на землю за ОСОБА_3 (державний акт на право приватної власності на землю серії І - МК №037181 від 03.07.1996 року);

- Згідно довідки, виданої відділом РАГС Врадіївського РУЮ Миколаївської області від 16.04.2003 року, шлюб між ОСОБА_13 і ОСОБА_3 було укладено 05.11.1994 року після реєстрації якого чоловіку та жінці присвоєно прізвища ОСОБА_13.

- Шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 було розірвано 14.11.1996 року. Прізвища після розірвання шлюбу чоловіку та жінці залишено - ОСОБА_13 (свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2);

- Згідно заказу № В-144-01 датованого 2001 роком, робочий проект газозабезпечення житлового будинку по АДРЕСА_1 Миколаївської області оформлявся на ім'я ОСОБА_14

- 01.10.2010 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14,ІНФОРМАЦІЯ_2, уклали шлюб, після реєстрації, якого чоловіку та жінці присвоєно прізвища ОСОБА_1 (свідоцтво про одруження НОМЕР_1);

- 26.02.2014 року згідно рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 було розірвано (рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26.02.2014 року);

- Згідно довідки виданої філією ПАТ «Миколаївобленерго» Врадіївського району за вихідним №04/12 від 01.02.2014 року, договір на постачання електроенергії на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований на ОСОБА_15 (зазначена довідка);

- Згідно довідки, виданої дільницею Первомайського управління експлуатації газового господарства за вихідним № 4902 від 03.02.2014 року, договір на газопостачання на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований на ОСОБА_15 (зазначена довідка);

- Згідно довідки, виданої Комунальним підприємством "Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризаціїза вихідним № 213 від 21.03.2014 року станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 Миколаївської області зареєстровано за

- ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого Врадіївською держнотконторою від 07.01.1988 року, реєстр № 12 (зазначена довідка);

- Згідно показань свідка ОСОБА_6, він разом зі своїм напарником ОСОБА_16, коли це було він не пам'ятає, відповідно до усної домовленості про виконання робіт з ОСОБА_3 виконували за місцем її проживання в АДРЕСА_1, в її житловому будинку заливку підлоги, у ванній ставили кахель, крили дах на будинку. За виконаний обсяг будівельних робіт з ними розраховувалася ОСОБА_3.

- Згідно показань свідка ОСОБА_8, він приблизно в 2006 - 2007 роках відповідно до усної домовленості про виконання робіт з ОСОБА_3 виконував за місцем її проживання в АДРЕСА_1, комплекс будівельно - ремонтних робіт підсилював фундамент літньої кухні, гаражу, ставив вікна. За виконаний обсяг робіт з ним розраховувалася ОСОБА_3.

- Згідно показань свідка ОСОБА_5, він допомагав своїй сестрі ОСОБА_3 за місцем її проживання в АДРЕСА_1, штукатурити стіни в будинку, ставити паркан, копати вигрібні ями.

- Згідно показань свідка ОСОБА_17, він за замовленням ОСОБА_3 неодноразово на своєму автомобілі з магазину будівельних матеріалів в с.м.т. Врадіївка перевозив куплений ОСОБА_3 будівельний матеріал до неї додому, до домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1. За виконану роботу з ним розраховувалася ОСОБА_3.

- Згідно показань свідка ОСОБА_18, вона ОСОБА_3 знає більше 20 років. Житловий будинок в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 був оштукатурений ще в 2005 році. Всі можливі ремонтні роботи в будинку, придбання різного обладнання для будинку, який належить ОСОБА_3 були виконанні за кошти ОСОБА_3. В період часу коли ОСОБА_3 проживала з ОСОБА_1, то коли ОСОБА_1 що не будь робив в будинку в АДРЕСА_1, то ОСОБА_3 неодноразово в її присутності розраховувалася з ОСОБА_1, платила останньому кошти.

На підтвердження придбання за власні кошти різного обладнання для будинку, будівельних матеріалів ОСОБА_3 в суді були надані оформленні на своє ім'я товарні чеки, накладні, квитанції за придбання товаро - матеріальних цінностей: квитанція № 42 від 15.04.2004 року ПП ОСОБА_19, на суму 1 050,00 грн.; накладна б/н від 10.09.2005 року, ФОП ОСОБА_20, на суму 6 000,00 грн.; накладна б/н від 08.11.2005 року, ФОП ОСОБА_20 на суму 5 500,00 грн.; накладна №31 від 15.05.2005 року, ПП ОСОБА_19 на суму 13160,00 грн.; накладна № 69 від 25.06.2005 року, ПП ОСОБА_19 на суму 3 491,00 грн., замовлення № 6583 СПД ОСОБА_21 на суму 7 103,75 грн.; накладна б/н від 05.03.2006 року, ФОП ОСОБА_20 на суму 1 000,00 грн.; накладна № 28 від 16.05.2006 року, ПП ОСОБА_22 на суму 4 663,00 грн.; накладна № 57 від 21.10.2006 року, ПП ОСОБА_19 на суму 3 450,00грн.; накладна № 71 від 10.12.2006 року, ПП ОСОБА_19 на суму 245,00 грн.; накладна № 24 від 12.02.2007 року, ПП ОСОБА_19 на суму 1 800,00 грн.; накладна б/н від 13.08.2007 року, ПП ОСОБА_23 на суму 1 863,58 грн.; товарний чек б/н від 11.10.2007 року, ТЦ Староконний ринок, магазин Д/П 61, СПД ОСОБА_24 на суму 2 300,00 грн.; накладна б/н від 06.10.2008 року, ФОП ОСОБА_20 на суму 1 030,00 грн.; товарний чек б/н від 12.11.2008 року, "Мир сантехники" Староконний ринок, Д-П 11 на суму 919,00 грн.; товарний чек б/н від 12.11.2008 року, "Мир сантехники" Староконний ринок, Д-П 11 на суму 2 560,00 грн.

При даних обставинах суд вважає, що предметом даного спору є правовідносини щодо права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Статтею 62 СК України визначено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачкою зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим ОСОБА_25, державним нотаріусом Врадіївської нотаріальної контори Миколаївської області 07.01.1988 року, зареєстрованого в реєстрі за № 12/1988 року.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 0037181 від 03.07.1996 року, відповідачка є власником земельної ділянки загальною площею 0,15 га розташованої по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку.

Судом встановлено, що позивач з липня 2007 року проживав у цивільному шлюбі з відповідачкою, а 01.10.2010 року між позивачем та відповідачкою був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 01.10.2010 року, який в подальшому був розірваний за рішенням Врадіївського районного суду від 26.02.2014 року.

Враховуючи те, що відповідачка набула право власності на спірний житловий будинок в 1988 році, тобто за довго до почату проживання з позивачем в цивільному шлюбі та до реєстрації між ними шлюбу, спірний будинок не може, в силу приписів ст. 60 СК України, вважатися спільним сумісним майном подружжя.

Водночас, ст. 62 СК України дає можливість одному із подружжя в судовому порядку визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя майно дружини, чоловіка якщо воно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.

Для реалізації даного положення законодавства один з подружжя, в даному випадку позивач, має підтвердити свою грошову та/або трудову участь у поліпшенні майна та, що його вартість, в зв'язку з цим, істотно збільшилась.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач в позовній заяві вказує, що з 2006 року по 2014 рік разом з відповідачкою виконував ряд робіт по ремонту та облаштуванню спірного будинку, проте не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження даного факту чи вартості куплених ним будівельних матеріалів, які б дали суду можливість оцінити твердження позивача з точки зору приписів ст. 62 СК України.

Посилання позивача на показання свідка ОСОБА_26, без конкретних доказів, які б підтверджували, що саме ним (ОСОБА_1) були понесені витрати при оплаті за роботу ОСОБА_26, при облаштуванні будинку відповідачки, з огляду на приписи ст. ст. 11, 58-60 ЦПК України, оцінюються судом критично та не беруться до уваги. Оскільки, свідок ОСОБА_26 в суді зазначив, що належність грошей чи то позивачу, чи відповідачці, якими з ним був проведений розрахунок йому не відома, так як розрахунок з ним проводився позивачем в присутності відповідачки. При цьому, відповідачка в суді заперечувала факт понесення позивачем будь - яких особистих затрат при облаштуванні її будинку в АДРЕСА_1.

Також, суд не бере до уваги наданий позивачем товарний чек «Староконний ринок, Д-П 11» від 28.08.2011 року про придбання товару в асортименті 3 видів на загальну суму 5 610 грн., оскільки не відомо ким була здійснена покупка згідно товарного чеку та позивачем не надано будь - яких доказів на підтвердження того, що даний товар був використаний при проведенні ремонтних робіт по облаштуванню будинку належного відповідачці в АДРЕСА_1. Сама відповідачка заперечує той факт, що придбаний товар, який зазначений в товарному чеку був використаний при виконанні ремонтних робіт по облаштуванню її будинку.

Крім того, суд наголошує на тому, що на противагу позивачу відповідачка, на підтвердження своїх заперечень проти вимог позивача, надала копії накладних, квитанцій та чеків, виписаних на її ім'я, які підтверджують понесені нею грошові витрати на ремонт та облаштування будинку в АДРЕСА_1, в період з 2004 по 2008 роки. Заперечення відповідачки також підтверджуються свідченнями свідків.

При прийнятті рішення, суд керується роз'ясненнями абз. 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» згідно яких не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

В сукупності вищевикладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору залишається за позивачем.

На підставі ст.ст. 60-63, 68 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10-11, 58-60, 88, 208, 209, 213-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд Миколаївської області з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: