Court ruling № 42299765, 23.12.2014, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/38335/14-ц

Провадження № 2-о/761/448/2014

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2014 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Саадулаєв А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Третя Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності на праві власності квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, поданою в порядку окремого провадження, заінтересована особа: Третя Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності на праві власності квартири.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Третя Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності на праві власності квартири слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 256 ЦПК України визначено, які справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановленню.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" дійсно передбачено встановлення факту володіння громадянином жилим будинком на праві власності, якщо власником був втрачений правовстановлюючий документ на цей будинок і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку.

Проте, зазначена постанова Пленуму була прийнята в 1995р. та зміни до неї внесені в 1998р. Однак, із 2004 р. набрав чинності новий ЦК України, у якому наявна ст. 392 ЦК України, яка безпосередньо передбачає право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Таким чином, в порядку окремого провадження питання встановлення юридичного факту щодо належності на праві власності нерухомого майна, якщо власником було втрачено правовстановлюючий документ на нього і немає можливості підтвердити наявність права власності, не допускається.

Така ж позиція викладена в листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" та листі Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", які враховуються судом і в даному випадку.

Отже, вказаний факт не підлягає розгляду в порядку глави 6 ЦПК України, оскільки встановлений спеціальний порядок розгляду таких справ, зокрема ст. 392 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 256 ЦК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Таким чином, у даному випадку виник спір про право, що виключає можливість розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 256 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Третя Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності на праві власності квартири.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'яти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: