№ 42297635, 15.01.2015, Zhytomyr Regional Court of Appeal

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/2272/14-п Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І. М.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Жизнєвський Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року м.Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Жизнєвський Ю.В. за участі апелянта ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.

Згідно постанови суду 06.12.2014 року в 20:30 годин в смт. Городок по вул. Першотравневій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21061 д/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

На прийняте рішення до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій він просить скасувати вказану постанову, справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення та повернути посвідчення водія, вилучене працівниками ДАІ.

Вважає постанову необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню.

Зазначає, що в судовому засіданні не прийняті його свідчення стосовно правильності та законності складання адміністративного протоколу відносно нього та чому він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також судом першої інстанції не врахована довідка з медичного закладу Міністерства охорони здоров'я КЗ "Радомишльського центру первинної медико-санітарної допомоги" Радомишльської районної ради, яка спростовує хибну думку інспектора ДАІ. Крім цього в суді не був опитаний свідок ОСОБА_2, яка бачила незаконне ставлення до нього інспектора ДАІ.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, заслухавши апелянта ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний не тільки з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а і те чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також відповідно до ст.33 ч.2 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан.

При розгляді адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам у справі, встановив обставини вчинення правопорушення та кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП.

Приймаючи рішення суд врахував дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 999135, а саме власноручно написане пояснення ОСОБА_1, згідно яких, останній вживши спиртні напої керував автомобілем (а.с.2), пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно яких, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння в передбаченому законом порядку (а.с.3, 4).

ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже апеляційні доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставними.

Крім того ОСОБА_1 ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не навів доказів, які б підтверджували, що останній писав пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення під будь-яким тиском з боку працівників міліції. Також з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 оскаржував незаконні, на його думку, дії працівників міліції щодо нього.

Суд, накладаючи адміністративне стягнення за вчинене правопорушення, визначив його у мінімальних межах, встановлених КУпАП, при цьому належним чином врахував обставини справи та особу ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, вважаю постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2014 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2014 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: