Decision № 4225008, 28.07.2009, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.09 р. Справа № 38/169

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк

до відповідача: Державного комунального підприємства Радгосп „Декоративні культури” м. Донецьк

про стягнення 254 278,53грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Максецька О.С.- юриск. за дов. №79-09 ”Д” від 29.12.2008р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж, звернувся до господарського суду з позовом до Державного комунального підприємства Радгосп „Декоративні культури” м. Донецьк про стягнення суми по договору розстрочки в розмірі 28 440,00грн., 3% річних в розмірі 27 554,85грн., збитків від інфляції в розмірі 198 283,68грн., а всього 254 278,53грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов’язків за договором розстрочки платежу №8 від 01.09.2004р., додаток до договору (графік погашення заборгованості); розрахунок інфляції та 3% річних, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.

08.07.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 02.07.2009р. № 14/4-20/3011, відповідно до якого Державне комунальне підприємство Радгосп „Декоративні культури” м. Донецьк, Донецької області значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 03361916) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83031, м.Донецьк, вул.Землянська,10, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи

Відповідач проти позову не заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов № 9/01 від 01.07.2009р., в якому повідомив суду, що позовні вимоги визнає у повному обсязі на суму 254 278,53грн., але підприємство не має можливості сплатити борг, оскільки фінансова-господарська діяльність не ведеться, оборотні засоби та грошові кошти на розрахунковому рахунку відсутні.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж (кредитор) та Державним комунальним підприємством Радгосп „Декоративні культури” (боржник) був укладений договір розстрочки платежів №8 (далі-Договір) по заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору на користування електричною енергією №347 за період з 01.09.2004р. по 31.12.2011р.

Згідно умов Договору (Розділ 1 та 2 Договору), боржник зобов’язався погашати заборгованість в сумі 312 910,19грн. протягом 88 місяців з 01.09.2004р. по 31.12.2011р. за графіком, що є невід’ємною частиною Договору, не пізніше 20-го числа місяця, вказаного у графіку погашення.

Відповідно до п. 4.2 строк дії Договору встановлюється з 01.09.2004р. до 31.12.2011р. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, у встановленому законом порядку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2008р. по справі №10/100 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж м. Донецьк до Державного комунального підприємства „Радгосп „Декоративні культури” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 312 910,19грн. за договором про розстрочку платежів по заборгованості за спожиту електроенергію №8 від 01.09.2004р. задоволені частково у розмірі 170 640грн., що належала до сплати за період з вересня 2004р. по серпень 2008р.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором розстрочки №8 в розмірі 28 440,00грн. за період з 21.09.2004р. по 01.05.2009р., 3% річних в розмірі 27 554,85грн., збитків від інфляції в розмірі 198 283,68грн., а всього 254 278,53грн.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати розстроченої суми у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір розстрочки платежу від 01.09.2004р., додаток до договору, розрахунок ціни позову, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив від 01.07.2009р. № 9/01, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з копією Графіку погашення за Договором, за період з вересня 2004р. по травень 2009р., сума, що належала до сплати відповідачем складає 28 440грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 28 440грн., що належала до сплати за період з вересня 2004р. по травень 2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 198 283,68грн. та суми 3% річних у розмірі 27 554,85грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м.Донецьк до Державного комунального підприємства Радгосп „Декоративні культури” м. Донецьк про стягнення суми по договору розстрочки в розмірі 28 440,00грн., 3% річних в розмірі 27 554,85грн., збитків від інфляції в розмірі 198 283,68грн., а всього 254 278,53грн., задовольнити.

Стягнути з Державного комунального підприємства Радгосп „Декоративні культури” м. Донецьк (83031, м.Донецьк, вул.Землянська,10; код ЄДРПОУ 03361916) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,99, р/р 260383011297 у ДОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00131469) суму боргу за договором розстрочки в розмірі 28 440,00грн.

Стягнути з Державного комунального підприємства Радгосп „Декоративні культури” м. Донецьк (83031, м.Донецьк, вул.Землянська,10; код ЄДРПОУ 03361916) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,99, р/р 26004301745393 у філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469) 3% річних в розмірі 27 554,85грн., збитків від інфляції в розмірі 198 283,68грн.; 2 542грн.78коп. – держмита; 312,50грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено у судовому засіданні 28.07.2009року.

Видати накази після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3—сторонам у справі