№ 42219795, 05.01.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року Справа № 916/3766/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014

у справі № 916/3766/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина плюс"

до: Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в особі відділення № 8 "Одеське регіональне відділення"

про стягнення 326 674,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2014 (суддя Малярчук І.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 20.10.2014.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 (колегія суддів у складі: суддя Савицький Я.Ф. - головуючий, судді Гладишева Т.Я., Лисенко В.А.), повернуто без розгляду апеляційну скаргу ПАТ "Актабанк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.09.2014 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв'язку з тим, що скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

У касаційній скарзі ПАТ "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 і направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції. Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції ст.ст. 15, 16, 17, 21 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Відтак, ч. 1 ст. 106 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Вказаною статтею не передбачена можливість оскарження ухвали господарського суду про прийняття позову до розгляду та призначення судового засідання у справі.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (ч. 2 ст. 106 ГПК України).

У п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 роз'яснено, що якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з ч. 2 ст. 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на ст. 91 та ч. 2 ст. 106 ГПК України.

Враховуючи наведені норми ГПК України і надані у постанові пленуму Вищого Господарського суду України 17.05.2011 № 7 роз'яснення, суду апеляційної інстанції належало відмовити у прийнятті апеляційної скарги ПАТ "Актабанк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.09.2014 на підставі ст. 91 та ч. 2 ст. 106 ГПК України, оскільки ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та призначення судового засідання у справі не підлягає оскарженню.

За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає за необхідне змінити відповідним чином оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції з використанням повноважень касаційної інстанції, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 у справі № 916/3766/14 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

"Відмовити Публічному акціонерному товариству "Актабанк" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.09.2014 у справі № 916/3766/14".

Головуючий суддя: Н. ГубенкоСудді: Т. Барицька В. Картере