Decision № 42133, 05.06.2006, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.06 Справа № 8/143/06

Суддя Попова І.А.

Позивач

Українсько-германське товариство з обмеженою відповідальністю “ДРУК-УНІОН”, м.Запоріжжя

Відповідач

Виконавчий комітет Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, м.Запоріжжя

Суддя Попова І.А.

Представники

Позивача:

Леус А.О., дов. від 15.05.2006 р.

Відповідача:

не з’явився

Третьої особи: Кирнос Є.С., дов. від 26.08.2005 р.

Розглядаються позовні вимоги про визнання приміщення в м. Запоріжжя по вул.. Кольорова, 5 (літ. Г, прим. 1) об’єктом нерухомості та про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна: складське приміщення, розташоване в м. Запоріжжя по вул.. Кольорова, 5.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 05.06.2006 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позову вказує, що на підставі договору купівлі –продажу, укладеного з Запорізьким колективним підприємством “Авторембуд” 02.08.2002 р., набув право власності на об’єкт нерухомості –складське приміщення, розташоване в м.Запоріжжя по вул.. Кольорова, 5. Позивач вказує, що зазначене складське приміщення було перероблено та добудовано. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 68/3 від 28.02.2005 р. дозволено здачу в експлуатацію існуючого складського приміщення. Актом № 439 державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту дозволено введення в експлуатацію зазначеного складського приміщення площею 389,5 кв.м. Листом Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 3543/05-29 від 03.04.2006 р. позивачу відмовлено у підготовці проекту рішення про оформлення права власності на складське приміщення, з посиланням на те, що вказаний об’єкт є тимчасовою спорудою та право власності на нього не підлягає державній реєстрації. У відповідності до ст.. 181 ЦК України просить визнати право власності на об’єкт нерухомого майна –складське приміщення по вул.. Кольорова, 5 в м. Запоріжжя та визнати саме приміщення об’єктом нерухомості.

Відповідач в судове засідання свого уповноваженого представника не направив, позовні вимоги не спростував. Про час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Справу розглянуто відповідно до ст.. 75 ГПК України за наявним матеріалами, які суд визнав достатніми для розгляду спору по суті заявлених вимог.

Представник третьої особи, залученої до участі у справі пояснив, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи будівля, зазначена в плані літ. Г (в тому числі приміщення 1, що належить позивачу) має фундамент, а тому відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності на нього підлягає реєстрації.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив: згідно матеріалів інвентаризаційної справи ОП ЗМБТІ частиною цілісного майнового комплексу по вул.. Кольорова 5 в м. Запоріжжя є будівля, позначена на плані літ. Г (склад). Як свідчать додані позивачем матеріали, за договором купівлі-продажу, укладеним 02.08.2002 р. з ЗКП “Авторембуд”, ТОВ “ДРУК-УНІОН” набуло право власності на частину будівлі (літ. Г, приміщення 1) площею 390,2 кв.м. за адресою вул.. Кольорова, 5 в м. Запоріжжя. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міськради № 68/3 від 28.02.2005 р. дозволено здачу в експлуатацію існуючих складських приміщень після здійсненої реконструкції.

Розпорядженням Запорізького міського голови № 757р від 14.07.2005 р. затверджено акт № 439 державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію складських приміщень. Як свідчить лист (№3543/0529 від 03.04.206 пр.) виконкому Запорізької міськради позивачу відмовлено в оформленні права власності на належне йому майно (склад літ. Г) по вул.. Кольорова, 5 з посиланням на те, що тимчасові споруди не підлягають державній реєстрації та технічний опис конструктивних елементів об’єкта не дає правових підстав для підготовки рішення про оформлення права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Об’єкт нерухомого майна –це земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруди тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно технічного висновку щодо конструктивних елементів об’єкту літ. Г (склад) по вул.. Кольорова, 5, акту Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та матеріалів інвентаризації, будівля (літ. Г) –складське приміщення має точечний залізобетонний фундамент, що є ознакою об’єкта нерухомості (відповідно до ст.. 181 ЦК України).

Як зазначає позивач, ним було здійснено технічну переробку належного на праві власності приміщення. Відповідно до ст.. 331 ЦК України якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Доводи відповідача за яких він відмовився визнати право власності ТОВ “ДРУК-УНІОН” на нежитлове приміщення - об’єкт нерухомості по вул.. Кольорова, 5 (склад літ. Г) суд вважає необґрунтованими. Оскільки з 01.08.2004 р. набрав чинності Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” правовідносини сторін у даному випадку мають регулюватися чинним Законом. Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Позовні вимоги в частині визнання права власності на об’єкт нерухомості підлягають задоволенню.

За вимогами про визнання майна –складського приміщення (літ. Г приміщення 1) по вул.. Кольорова, 5 об'єктом нерухомого майна в позові відмовляється, так як обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам діючого законодавства.

Судові витрати відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати право власності Українсько-Германського товариства з обмеженою відповідальністю “ДРУК –УНІОН” (м. Запоріжжя, вул.. Кольорова, буд. 5, ЄДРПОУ 24511863) на складське приміщення площею 389,5 кв.м. по вул.. Кольорова, 5 в м.Запоріжжя (літ. Г, приміщення 1).

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А.Попова

Рішення підписано 20 червня 2006 року.