Court ruling № 42014699, 17.12.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/800/45549/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Весельської Т.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі - УПФ), Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (далі - ГУ ПФ), Пенсійного фонду України (далі - ПФ України), третя особа: Держана казначейська служба України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання поновити виплату пенсії за касаційною скаргою позивачки на судові рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила:

визнати протиправною і дискримінаційною бездіяльність відповідачів щодо незабезпечення своєчасного фінансування і виплати пенсії за віком;

зобов'язати УПФ поновити з 11 вересня 1997 року нарахування та виплату пенсії за віком, з проведенням індексації, здійсненням компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою, допустивши негайне виконання виплати за 1 місяць.

Посилалася на незаконність відмови у поновленні виплати пенсії.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_4 про визнання діяння неправомірним та зобов'язання поновити виплату пенсії за період з 11.08.1997 року по 15.11.2013 року залишено без розгляду за пропуском строку звернення до суду.

У касаційні скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і закрити провадження у справі. Зазначає, що порушене право пенсіонера є триваючим, тому суд першої інстанції повинен був розглянути по суті з урахуванням судової практики Верховного Суду України.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду в частині визнання діяння УПФ неправомірним та зобов'язання поновити виплату пенсії за період з 11.08.1997 року по 15.11.2013 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду і підстав до визнання причин пропуску поважними немає.

Такий висновок не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права..

Строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 99 КАС України.

Відповідно до положень частин першої та другої цієї норми адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цими Кодексом або іншими законом.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з положень зазначеної норми, у визначенні моменту виникнення права на позов мають значення дві обставини. Перша - об'єктивна - наявність факту порушеного права. Друга - суб'єктивна - день коли особа дізналася або повинна була дізнатися про факт порушеного права.

Суд першої інстанції, згідно змісту ухвали, яка є предметом оскарження, не зазначив, коли саме позивачка дізналася про порушене право або повинна була дізнатися про бездіяльність відповідачів у не поновленні виплати пенсії, хоча зазначена обставина має суттєве значення для обрахування строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Апеляційний суд порушення, допущені судом першої інстанції, не виправив.

Безспірним є той факт, що згідно статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України від 03.08.2006 року № 67-V) у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 положення другого речення цієї норми визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Тому судам необхідно було встановити, коли позивачка, проживаючи за кордоном (Ізраїль) дізналася або повинна була дізнатися про факт порушеного права.

З урахуванням наведеного, судові рішення попередніх інстанцій, підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною першою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі), з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підстав до закриття провадження у справі колегія суддів касаційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

Т.Ф. Весельська