Court ruling № 42003347, 18.12.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 року

справа № П/811/1721/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № П/811/1721/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Підйом-Сервіс» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Олександрійської ОДПІ №0000222200 від 11.02.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту суми по операціям з ТОВ «Діксі-Буд» в рамках укладених договорів, які є нікчемними не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Правочини, за наслідками укладення яких, позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014р. позов було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в період з 24.12.2013р. по 30.12.2013р. проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань відображення останнім в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Діксі-Буд» за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт №199/22-10/37809883 від 31.12.2013р.

До такого висновку перевіряючи прийшли зокрема з посиланням на інформацію податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діксі Буд» з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «РИВС», ТОВ «Галактика-М».

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача»; п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару (робіт, послуг) з контрагентами постачальниками та покупцями, а саме: завищено податковий кредит за жовтень 2012 року в сумі 12000 грн.

За результатами податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014 року №0000222200 яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 15000грн., у тому числі за основним платежем - 12000грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 3000грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.10.2012 між ТОВ «УкрАгроКом» (Замовник) та ТОВ «ВКП «Підиом-Сервіс» (Виконавець) було укладено договір №06-12, на підставі п.1.1 якого Виконавець взяв на себе зобов'язання здійснити роботи з монтажу на території молочнотоварного комплексу «Петриківське молоко» згідно з технічним завданням на його виконання.

З метою належного та своєчасного виконання зазначених робіт позивачем укладено з ТОВ «Діксі Буд» 22.10.2012 р. договір субпідряду №08-12, за умовами якого виконання частини робіт покладено на ТОВ «Діксі Буд».

Факт виконання договору підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2268, першого етапу робіт; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2269 другого етапу робіт; податковими накладними, платіжними дорученнями.

Також позивачем надано суду лист-згоду замовника на залучення позивачем як генпідрядника третіх осіб для виконання робіт.

На підставі зазначених актів робіт позивачем, як генпідрядником передавались роботи замовнику.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Ухвалюючи оскаржену постанову, суд першої інстанції правильно вказав на необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства позивачем при формування податкового кредиту, пославшись на приписи статей 198, 200 Податкового кодексу України та норми ЦК України.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення не спростовують, а зводяться до ризиковості, ланцюгу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № П/811/1721/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Підйом-Сервіс» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник