Court ruling № 42002803, 18.12.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12500/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Полібуд" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Полібуд" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Полібуд" (далі - ТОВ "ВБК "Полібуд") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 №0002412201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "ВБК "Полібуд" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Вишгородською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВБК «Полібуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинам з ТОВ «Іипульс» за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., за реультатами якої складено акт перевірки від 23.05.2014 р. №1196/22-00-37292808.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 219882,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2014 р. №0002412201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 274853,00 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 219882,00 грн. та за штрафними (фінансовити) санкціями в розмірі 54971,00 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (головний субпідрядник) та ТОВ «Імпульс» (субпідрядник) укладено договір на виконання будівельних робіт від 13.04.2013 р. №06/04-13, відповідно до якого субпідрядник власними силами та засобами забезпечує виконання робіт на будівництві житлового будинку з будівельним номером 1 (один) у житловому кварталі за адресою: вул. Академіка Вільямса, 7 і вул. Ломоносова, 42-50 (3-й мікрорайон) у Голосіївському р-ні м. Києва зі своїх матеріалів, або матеріалів замовника з використанням власного транспорту і механізмів, головний субпідрядник забезпечує прийом окремих етапів зазначених робіт та оплату робіт субпідрядника відповідно до умов цього договору.

Крім того, між сторонами укладено договір на виконання будівельних робіт від 03.06.2013 р. №02/06-13, відповідно до якого субпідрядник власними силами та засобами забезпечує виконання робіт на будівництві 1-ої черги житлового будинку з будівельним номером 2 (два) у житловому кварталі за адресою: вул. Академіка Вільямса, 7 і вул. Ломоносова, 42-50 (3-й мікрорайон) у Голосіївському р-ні м. Києва зі своїх матеріалів, або матеріалів замовника з використанням власного транспорту і механізмів, головний субпідрядник забезпечує прийом окремих етапів зазначених робіт та оплату робіт субпідрядника відповідно до умов цього договору.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано такі первинні документи: додаткову угоду від 23.12.2013 р. №1, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014.

Однак, такі документи не дають можливість встановити зміст господарської операції, її кількісні та якісні показники, а лише містять загальні назви робіт та їх вартість.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) і правомірність формування податкового кредиту.

Доказів щодо передання субпідряднику матеріалів для здійснення будівельних робіт та жодної проектно-кошторисної документації, необхідної для встановлення повного комплексу операцій для виконання визначеного виду робіт та призначених для визначення складу і кількості ресурсів при здійсненні будівництва, визначення прямих витрат у вартості будівництва, розрахунків за обсяги виконаних робіт, розроблення ресурсних показників по конструктивних елементах і видах робіт, позивачем ані податковому органу під час проведення перевірки, ані суду першої інстанції надано не було.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 №0002412201, а тому таке рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ «ВБК «Полібуд» необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Полібуд" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 23.12.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.