№ 41998721, 23.12.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2014 року № 826/16026/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Амельохіна В.В., судді Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «АЗОТ», приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ», публічного акціонерного товариства «РІВНЕАЗОТ», публічного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2014 р. №488,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися публічне акціонерне товариство «АЗОТ», приватне акціонерне товариство «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ», публічне акціонерне товариство «РІВНЕАЗОТ», публічне акціонерне товариство «КОНЦЕРН СТИРОЛ» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2014 р. №488 «Про використання природного газу підприємствами-виробниками мінеральних добрив», мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржувана постанова грубо порушує права позивачів - право власності та право на підприємницьку діяльність; прийнята відповідачем з перевищенням повноважень та в порушення норм законів України; спричинює заподіяння значної шкоди правам та інтересам позивачів.

В позовній заяві позивачі просять суд визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2014 р. № 488 «Про використання природного газу підприємствами-виробниками мінеральних добрив», судові витрати покласти на відповідача.

Представник публічного акціонерного товариства «АЗОТ» подав до суду клопотання про розгляд даної справи за його відсутності.

Представники приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ», публічного акціонерного товариства «РІВНЕАЗОТ», публічного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання представника позивача, думку представника відповідача, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

29 вересня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №488 «Про використання природного газу підприємствами - виробниками мінеральних добрив».

01 жовтня 2014 року текст зазначеної постанови розміщено на офіційному сайті Кабінету Міністрів України.

Позивачі, вважаючи дану постанову незаконною та такою, що суперечить законам України, порушує їх права та законні інтереси, звернулись до суду за їх захистом з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, з 1 жовтня 2014 р. до закінчення осінньо-зимового періоду 2014/15 року або до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України припинити використання для технологічних потреб природного газу підприємствами, які виробляють мінеральні добрива (код 20.15 згідно з КВЕД), крім такого, що буде імпортований цими підприємствами після набрання чинності цією постановою.

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457, під кодом 20.15 значиться вид економічної діяльності «Виробництво добрив та азотних сполук», що включає в себе: 1) виробництво добрив азотних та азотовмісних, фосфорних або калійних добрив; сечовини, необроблених природних фосфатів і калійних солей; 2) виробництво азотних сполук - азотних та сульфоазотної кислот, аміаку, хлориду амонію, карбонату амонію, нітритів і нітратів калію.

Згідно довідок ЄДРПОУ одним із основних видів діяльності позивачів є виробництво добрив і азотних сполук (код 20.15 згідно з КВЕД).

Наведене свідчить, що оскаржуваною постановою позивачам як виробникам мінеральних добрив заборонено з 01.10.2014 року використовувати для технологічних потреб природний газ, який станом на 30.09.2014 року знаходився у власності позивачів.

Водночас, відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При цьому, згідно п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 даної статті визначено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 320 Цивільного кодексу України законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Наведене свідчить, що чинними законами України гарантовано невтручання держави у здійснення позивачами, зокрема, права власності на природний газ, що знаходиться у їх власності, непорушність цього права. Крім того, обмеження здійснення права власності відповідно до норм чинного законодавства можливе лише на підставі закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначає основні завдання Кабінету Міністрів України, до яких зокрема належать: забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України; забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності.

При цьому, одним із принципів діяльності Кабінету Міністрів України є здійснення виконавчої влади на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів, зокрема, сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури; забезпечує захист та підтримку національного товаровиробника.

Здійснення повноважень Кабінету Міністрів України визначено ст. 41 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

При цьому, перевірка законності цих актів полягає у з'ясуванні їх відповідності законам України.

Підставами для прийняття судом рішення щодо незаконності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність правовим актам вищої юридичної сили; порушення встановленої законом процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення повноважень при їх прийнятті.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваною постановою з 1 жовтня 2014 р. припинено використання для технологічних потреб природного газу підприємствами, які виробляють мінеральні добрива, в тому числі позивачами, крім такого, що буде імпортований цими підприємствами після набрання чинності цією постановою. Тобто постановою КМУ №488 встановлено заборону використання природного газу, який станом на 30.09.2014 року знаходився у власності позивачів, що з урахуванням наведених норм законів України, є неприпустимим, оскільки обмеження використання власником свого майна можливе лише на підставі закону та за наявності законодавчо визначених обставин.

Крім того, судом, з метою встановлення дотримання відповідачем порядку прийняття рішень Кабінету Міністрів України під час прийняття оскаржуваної постанови, витребувано у Кабінету Міністрів України ряд документів, в тому числі матеріали погодження проекту оскаржуваної постанови, пояснювальну записку до проекту постанови, висновки про проведення експертиз проекту постанови, однак на виконання вимог ухвали суду відповідач надав суду лише витяг з протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2014 року №81.

Відповідно до статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вищенаведене дає суду підстави вважати, що Кабінетом Міністрів України не доведено дотримання під час розгляду питання про прийняття спірної постанови Кабінету Міністрів України №488 вимог Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та Регламенту Кабінету Міністрів України.

Зазначені вище обставини також свідчать, що врегулювання відповідачем питання власності шляхом прийняття оскаржуваної постанови вчинено з перевищенням наданих повноважень, без урахування вимог чинних законів України, оскільки останніми передбачено, що обмеження використання власником свого майна можливе лише на підставі закону та за наявності законодавчо визначених обставин.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваної постанови правовим актам вищої юридичної сили, перевищення відповідачем наданих йому повноважень при її прийнятті, що в сукупності свідчить про її незаконність.

Згідно ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Застосуванням нормативно-правового акта до особи є також виникнення на підставі цього акта правовідносин, які покладають на особу певні права чи обов'язки.

Наведене свідчить, що оскаржуваний нормативно-правовий акт має бути таким, що породжує, змінює або припиняє права та обов'язки позивача або може породжувати, змінювати або припиняти права та обов'язки позивача в майбутньому.

Водночас, в матеріалах справи наявна постанова Кабінету Міністрів України №647 від 26.11.2014 року «Про порядок закупівлі природного газу промисловими, енергогенеруючими та теплогенеруючими (в частині промислових обсягів газу) підприємствами», якою визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2014 р. N 488 "Про використання природного газу підприємствами - виробниками мінеральних добрив", що є предметом оскарження в даній справі.

Оскільки акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує чи може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, то відсутність правовідносин, що зумовлює реалізація оскаржуваного акту, виключає можливість надання судового захисту.

Враховуючи встановлену судом невідповідність оскаржуваної постанови законам України, та зважаючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №647 від 26.11.2014 року оскаржувана постанова визнана такою, що втратила чинність, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування, а відтак - необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «АЗОТ», приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ», публічного акціонерного товариства «РІВНЕАЗОТ», публічного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2014 р. № 488 «Про використання природного газу підприємствами-виробниками мінеральних добрив».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі по 73,08 грн. кожному присудити на користь публічного акціонерного товариства «АЗОТ», приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБЄДНАННЯ АЗОТ», публічного акціонерного товариства «РІВНЕАЗОТ», публічного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Шулежко В.П.