Court ruling № 41996159, 23.12.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14133/14 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Купченка В.В.,

представника відповідача - Лисого В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Імператив-Консалтінг» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2014 року, визнати ці податкові декларації такими, що подані в день їх фактичного отримання податковим органом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для невизнання податкових декларацій позивача податковою звітністю та для відмови у їх прийнятті.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

15.07.2014 року позивачем подано до відповідача декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, а 18.08.2014 - за липень 2014 року.

Листами від 15.07.2014 №9037/10/26-59-18-04-17 та від 18.08.2014 №10325/10/26-59-18-04 податковий орган повідомив платника податку про невизнання отриманих ним податкових декларації з ПДВ за червень та липень 2014 року податковою звітністю у зв'язку із порушенням позивачем п. 48.3 ст. 48 та п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, яке проявилось у зазначенні в деклараціях недостовірного місцезнаходження товариства.

Обговорюючи правомірність такої відмови, судова колегія виходить із наступного.

У відповідності до положень пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України одним з обов'язків платника податку є подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податкова декларація з податку на додану вартість, відповідно до п. 203.1. ст. 203 ПК України, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Вимоги щодо складання податкової декларації та її подання до податкового органу, визначені в Главі 2 Розділу ІІ названого Кодексу.

Так, статтею 48 ПК України закріплено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1).

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 вказаного Кодексу податкова декларація повинна містити наступні обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За пунктом 48.7 статті 48 Кодексу податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Із матеріалів справи вбачається, що як на підставу для відмови у невизнанні податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за червень та липень 2014 року податковою звітністю відповідач посилається на недостовірність зазначених позивачем відомостей про місцезнаходження.

Згідно пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини першої ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У згаданих податкових деклараціях позивачем зазначено, що його податкова адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320-Б.

За даними витягу №12-158 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» є наступна адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Глибочицька, будинок 72, офіс 320-Б.

Таким чином, адреса, зазначена позивачем в податкових деклараціях, відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкових декларацій позивача з ПДВ за червень та липень 2014 року з наведених у листах від 15.07.2014 №9037/10/26-59-18-04-17 та від 18.08.2014 №10325/10/26-59-18-04 підстав.

Посилання відповідача на наявність отриманої від підрозділів податкового органу інформації про відсутність позивача за місцезнаходженням судом не враховується, адже така інформація не являється допустимим аргументом для відмови в прийнятті податкової звітності платника допоки відповідні зміни не будуть внесені до ЄДРПОУ.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладене та підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 24 грудня 2014 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М