Court ruling № 41990402, 17.12.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/800/50388/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про стягнення середнього заробітку,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Головного управління Міндоходів у Чернігівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 липня 2013 року по 21 жовтня 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року (справа №825/2618/13-а) позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ від 22 травня 2008 року №116-о, поновлено позивача на посаді з 23 травня 2008 року та стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 23 травня 2008 року по 25 липня 2013 року. В частині поновлення позивача на посаді постанова була допущена до негайного виконання та в межах суми стягнення грошового забезпечення за один місяць.

На виконання вказаної постанови відповідачем було видано наказ від 5 вересня 2013 року №151-о «Про скасування наказу ДПА в Чернігівській області від 22 травня 2008 року №116-о», яким ОСОБА_4 поновлено на посаді.

Однак, наказом №224-0 від 20 грудня 2013 року позивача звільнено з органів податкової міліції.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року (справа №825/2618/13-а) постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Наказом Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 20 січня 2014 року №6-о скасовано наказ №151-о від 5 вересня 2013 року «Про скасування наказу ДПА в Чернігівській області від 22 травня 2008 року №116-о та поновлення ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, відділу податкової міліції Чернігівської МДПІ» та наказ №224-о від 20 грудня 2013 року «Про звільнення ОСОБА_4.».

Враховуючи викладене та те, що на час розгляду даної справи, дію наказу від 22 травня 2008 року №116-о «Про звільнення ОСОБА_4» відновлено, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

В.І. Ємельянова

Ю.К. Черпак