Court ruling № 41970271, 19.11.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Київ К/9991/35075/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012

у справі № 2а-9676/11/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Львівзахідбудтранс»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Залізничному районі м. Львова

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012, позов задоволено: визнані незаконними та скасовані податкове повідомлення-рішення ДПІ в Залізничному районі м. Львова № 0000052200/8845 від 10.03.2011 р. про стягнення пені у розмірі 141278,80 грн.; рішення про опис майна у податкову заставу від 29.03.2011 р. № 11402/10/24-030; акт опису майна від 08.06.2011 р.

У касаційній скарзі ДПІ у Залізничному районі м. Львова просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову перевірку з питань своєчасності здійснення розрахунків в іноземній валюті ТОВ «Львівзахідтрансбуд», результати якої оформлено актом перевірки від 28.02.2011 № 280/22-0/32639820.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (Закон № 185/94-ВР) та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (Декрет № 15-93).

За висновком податкового органу, порушення полягає у тому, що попередньою плановою документальною виїзною перевіркою дотримання строків розрахунків за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 25.06.2008 № 25-06/1, укладеним з фірмою «Przedsiebiorstwo Budowo Drog "Drogopol-ZW» Sp.z.o.o. (резидент Республіки Польща) на поставку товару, встановлена протермінована дебіторська заборгованість у сумі 17500,0 євро. За порушення вимог ст.2 Закону України № 185/94-ВР позивачу нараховано пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочення у сумі 35390,01 грн., яка сплачена до бюджету у повному обсязі.

На підставі акту перевірки від 28.02.2011 ДПІ у в Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052200/8845 від 10.03.2011 про стягнення з товариства пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за цим же контрактом у розмірі 141278, 80 грн. та про накладення штрафу у розмірі 1360,0 грн. за недекларування валютних цінностей, що знаходяться за межами митної території України.

28.03.2011 на адресу ТОВ «Львівзахідтрансбуд» надіслано податкову вимогу № 289 про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафу.

На підставі вищезазначеної вимоги податковим органом прийнято рішення від 29.03.2011 р. № 11402/10/24-030 та складено акт опису майна в податкову заставу від 08.06.2011, якими податкову заставу поширено на нерухоме майно ТОВ «Львівзахідтрансбуд», розташоване за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7.

Статтею 2 Закону № 185/94-ВР передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1, 2 вказаного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня, нарахування якої передбачено цією статтею, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України (ГК) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 250 цього ж Кодексу ( в редакції, чинній до 1 січня 2011 року) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У судовому процесі встановлено, що податковий орган застосував штрафні (фінансові) санкції до тов. «Львівзахід транс буд» за порушення, що мали місце у січні-березні 2009 року: пеня нарахована за періоди з 05.01.2009 по 31.03.2009, з 22.01.2009 по 31.03.2009, з 02.02.2009 по 31.03.2009 (розрахунок пені - додаток № 1 до акта перевірки від 28.02.2011 № 280/22-0/32639820) (а.с.7). Оскільки до 1 січня 2011 року (дата набрання чинності нової редакції статті 250 ГК) збіг строк давності для притягнення позивача до відповідальності за це правопорушення, суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норму цієї статті в редакції Закону України від 16.01.2003 № 436-VІ, чинній до 1 січня 2011 року, та дійшли до правильного висновку, що санкції застосовані до позивача неправомірно. Як наслідок, неправомірними є рішення ДПІ про опис майна у податкову заставу від 29.03.2011 № 11402/10/24-030 та акт опису майна від 08.06.2011, оскільки ці заходи були вжиті податковим органом для виявлення джерел погашення податкового боргу за вказаними санкціями.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вище викладених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скарг Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області у Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев