Court ruling № 41921421, 20.11.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/9991/39353/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012

у справі № 2а-5485/10/1770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-2"

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-2" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012

постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажного управління «Промжитлобуд-2» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., за наслідками якої було складено акт від 29.10.2010 №1710/23-100/01273415.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. .4.1.6 п.4.1 ст.4, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.1.1, пп.«д» п.1.3 ст.1, пп.3.1.1, пп.3.1.3 п.3.1, п.3.4 ст.3, пп.4.2.1, пп.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.9.10 ст.9, абз.«а» п.19.2 ст.19, пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Предметом розгляду в касаційній інстанції є податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010р. №0004102342/0 в частині нарахованого податку на прибуток на суму 40395,00грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що У ході розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ВАТ «ТБ ОЛІМП» було укладено договір підряду від 30.01.2008р. №3/1-3, предметом якого було виконання комплексу загальнобудівельних робіт. Вказані роботи були виконані вересні 2008 року, однак розрахунки між позивачем та ВАТ «ТБ ОЛІМП» не проведені в повному обсязі.

Станом на 30.06.2010 у позивача існувала кредиторська заборгованість перед ВАТ «ТБ ОЛІМП» у сумі 235680,60 грн., яка відображена в обліку позивача на рахунку 631/1 «Розрахунки з субпідрядниками».

З довідки з ЄДРПОУ вбачається, що 19.02.2010 державним реєстратором здійснено державну реєстрацію припинення ВАТ «ТБ ОЛІМП» у звязку з визнанням його банкрутом.

При цьому податковий орган вважає, що оскільки скасовано державну реєстрацію ВАТ «ТБ ОЛІМП», тому кредиторська заборгованість позивача перед ВАТ «ТБ ОЛІМП», в зв'язку з закінченням позовної давності, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в тому податковому періоді, в якому закінчився термін позовної давності і та є доходом від інших джерел.

Разом з тим, суди обґрунтовано не погодились із наведеними висновками податкового органу з огляду на таке.

Так, у п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Як вбачається з п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 даного Закону, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Під безповоротною фінансовою допомогою, яка визначена п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти, зокрема, суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно п.1.25 ст.1 зазначеного Закону безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Статтею 257 ЦК України визначено трирічний строк для загальної позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Таким чином, обов'язок позивача віднести суму кредиторської заборгованості перед ВАТ «ТБ ОЛІМП» до валового доходу як безповоротну фінансову допомогу виникне лише після закінчення трьохрічного строку позовної давності, тобто у вересні 2011 року, а тому визнання такої заборгованості відповідачем безповоротною фінансовою допомогою є передчасним.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 у справі № 2а-5485/10/1770 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне відхилити.

Постанову Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 у справі № 2а-5485/10/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко