Court ruling № 41849529, 11.12.2014, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення скарги

"11" грудня 2014 р.

№ 5017/2306/2012

Суддя Гуляк Г.І., розглянувши матеріали вх.№2-5698/14 скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Роздільнянського МРУЮ в Одеській області.

за позовом Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго";

до відповідача: Державного закладу "Вузлова лікарня станції Роздільна ДП "Одеська залізниця"

про стягнення 386380.76 гривень.

ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Одеської області від 05.11.2012 року по справі №5017/2306/2012 позов Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго" був задоволений повністю, стягнуто з Державного закладу "Вузлова лікарня станції Роздільна ДП "Одеська залізниця" (67400, Одеська область м. Роздільна, вул. Привокзальна,17, код ЄДРПОУ 01111173) на користь Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 154 703 гривни 85 копійок, пені в сумі 71 138 гривень 30 копійок, інфляційних в сумі 41 732 гривни 80 копійок, судовий збір в сумі 7576гривень 9 копійок. На виконання рішення суду від 05.11.2012 року господарським судом Одеської області 20.11.2012 року були видані відповідні накази.

09.12.2014 року Комунальне підприємство спільної власності територіальних громад Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Роздільнянського МРУЮ в Одеській області, в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця відділу виконавчої служби Роздільнянського МРУЮ в Одеськіій області по виконанню рішення господарського суду Одеської області від 05.11.2012 року у справі №5017/2306/12 та зобов’язати державного виконавця здіснити примусове виконаннярішення господарського суду Одеської області щодо стягнутої суми з боржника.

Відповідно до положень ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Разом з тим слід зазначити, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів розглядаються господарським судом в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України із дотриманням загальних правил, встановлених для порядку оформлення і подачі заяв учасників судового процесу.

Скарги розглядаються за правилами ст. 121-2 ГПК, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст. 17 Закону N 606-XIV, звернення - за правилами, встановленими статтями 89, 118-122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань (п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

Стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону N 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК (п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" (п.9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Пленуму Вищого господарського суду України №2 від 16.01.2013р., №3 від 16.01.2013р., №9 від 29.05.2013р., №13 від 17.12.2013р.).

Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З матеріалів скарги вбачається, що скаржником додано дві копії скарги, але доказів направлення боржнику - Державного закладу "Вузлова лікарня станції Роздільна ДП "Одеська залізниця" та Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського МРУЮ в Одеській області скаржником не надано, відсутні поштові квитанції та опис вкладення.

Відповідно п.2 до ст.36 Господарського процесуального кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Водночас надані скаржником, в обґрунтування вимог скарги, копії постанов державного виконавця не засвідчені належним чином, а тому не є належними доказами.

Вказане свідчить, що скаржником не було дотримано вимоги процесуального законодавства при подачі скарги, у зв’язку з чим скарга оформлена з порушенням вказаних вимог закону.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути без розгляду скаргу Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго".

Керуючись п. 6 ст. 63, ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго"–повернути без розгляду.

Додаток на 9-ти аркушах.

Суддя Г.І. Гуляк