Court ruling № 41847017, 03.06.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2014 року

справа № 808/7735/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку ТОВ "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" щодо своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ за березень 2013 року, уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ за лютий 2013 року, уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ за листопад 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки №658/15-03/35718889 від 14 травня 2013 року.

В Акті перевірки зроблені висновки про порушення ТОВ "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС": пункту 203.2 ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України, а саме позивачем не своєчасно сплачено суми самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ за березень 2013 року, уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ за лютий 2013 року, уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ за листопад 2012 року, що є порушенням абз. 1 пункту 57.1 ст. 57 розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI зі змінами та доповненнями.

На підставі Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001851503 від 28 травня 2013 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 20 889,59 грн. з податку на додану вартість.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на це, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2013 року №0001851503 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 203.1 статті 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п.203.2 ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість: за жовтень 2012 року; за листопад 2012 року; за січень 2013 року, - та за уточнюючими розрахунками до декларацій з податку на додану вартість: за листопад 2012 року; за лютий 2013 року; за березень 2013 року.

Як зазначалося судом першої інстанції, представник позивача в судовому засіданні визнав несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, проте зазначив, що вказаний факт не має значення, оскільки своєчасність сплати за грошових зобов'язань, на його думку, не є предметом камеральної перевірки.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до ст. 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

З урахуванням вказаних норм законодавства, судом першої інстанції було вірно зазначено, що Податковий кодекс не встановлює конкретних питань, які мають з'ясовуватись під час проведення камеральної перевірки.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя при проведенні камеральної перевірки ТОВ "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" діяла правомірно, у межах наданих їй повноважень та на підставі діючого законодавства.

Так, приймаючи до уваги те, що позивач визнав факт несвоєчасності сплати грошових зобов'язань, визначених ним самостійно у поданих до податкового органу податкових деклараціях, отже порушив вимоги Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкове повідомлення-рішення ТОВ "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" від 28 травня 2013 року №0001851503, винесене ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі діючого законодавства, отже є правомірним та підстав для його скасування не існує.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2013 року №0001851503 є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко