№ 41822244, 13.11.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2014 р. м. Київ К/800/45974/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Маслія В.І.,

Шведа Е.Ю.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Донецькій області про скасування пункту 23 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2013 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано пункт 23 вимоги Державної фінансової інспекції у Донецькій області від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фінансова інспекція в Донецькій області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Донецька залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року до 01.10.2012 року за наслідками якої складений акт від 26.02.2013 року № 05.1-16/01.

За результатами ревізії по Слов'янській дистанції колії, за даними бухгалтерського обліку журналу (аналітичний облік) по рахунках бухгалтерського обліку за період з квітня 2010 року до вересня 2012 року проводилося нарахування єдиного загальнообов'язкового соціального внеску від сум оплати часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається за межами робочої зміни, встановленої графіком роботи. Сплата цього внеску не передбачена законодавством, так як ця оплата проводиться не за відпрацьований час, а додатково відповідно до законодавства з надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, єдиний внесок не сплачується. Час знаходження у дорозі до місця робіт визначається окремо, а не як відпрацьований час за основним місцем роботи, з урахуванням фактичного часу знаходження у дорозі. Таким чином, відповідачем встановлено необґрунтоване нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на суму оплати часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається за межами робочої зміни, встановленої графіком роботи, сплата даного внеску не передбачена законодавством, на загальну суму 101572 грн. 34 коп. за період з квітня 2010 року до вересня 2012 року, що є порушенням пункту 7 Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 року № 697, пункту 10 Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року № 1170, пунктів 1, 8 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

09.04.2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області за висновками ревізії прийнята вимога про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності № 05-05.1-10-14/3915.

Пунктом 23 вимоги, з урахуванням вищевикладеного в акті ревізії, відповідач зобов'язав позивача провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 101572 грн. 34 коп. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

25.02.2010 року позивачем прийнятий наказ № 153-Ц відповідно до якого «якщо час прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку відбувається поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи, то цей час обліковується окремо, оплачується з розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника, але не враховується під час підрахунку надурочних годин». Наказом Укрзалізниці від 22.03.2010 року № 208-Ц в складі фонду додаткової оплати праці за видом 330 введена оплата часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку поза межами робочої зміни, встановленої графіком роботи. Позивачем дана оплата впроваджена згідно з наказом від 31.05.2010 року № 302/Н. Дане положення оплати закріплено також в Колективному договорі підприємства, затвердженому 16.02.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оплата часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається поза межами робочої зміни є компенсаційними виплатами та включаються до заробітної плати, а тому, відповідно є базою для нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з такого.

Пунктом 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5 передбачено, що фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У зазначеному пункті встановлено перелік виплат, що відносяться до складу фонду додаткової заробітної плати.

У пункті 2.3 вказаної інструкції встановлено перелік інших заохочувальних та компенсаційних виплати.

Проте, оплата часу прямування від постійного пункту збору до місця виконання робіт і в зворотному напрямку, що відбувається поза межами робочої зміни не віднесена до виплат передбачених пунктами 2.2, 2.3 Інструкції, тому до фонду додаткової заробітної плати включена неправомірно.

За таких обставин пункт 23 вимоги, яким відповідач зобов'язав позивача провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 101572 грн. 34 коп. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів) є обґрунтованим та правомірним.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2013 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 23 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: