Court ruling № 41799472, 08.12.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

08 грудня 2014 року м. Київ № 826/18564/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва

до

Товариства з додатковою відповідальністю «Будіндустрія-два»

про

стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2014 року УПФУ в Голосіївському районі міста Києва звернулось до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Будіндустрія-два» про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 134 314,12 грн.

Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 1 статті 1832 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.

Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, подано суб’єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

В порушення ч.2 ст.106 КАС України позивачем не надано суду належних доказів, якими підтверджується факт направлення відповідачу супровідним листом Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за жовтень 2014 року, за вересень 201 року, за серпень 2014 року, за липень 2014 року, за червень 2014 року, з 2014 року, з 2013 року, 2012 року та Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2014 року, за вересень 2014 року, за серпень 2014 року, за липень 2014 року, за червень 2014 року, з 2014 року, з 2013 року, з 2012 року, на підставі яких позивачем заявлено вимогу про стягнення грошових коштів. За відсутності в матеріалах позовної заяви підтвердження факту отримання відповідачем вказаних розрахунків суб’єкта владних повноважень неможливо встановити, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень та, відповідно, чи наявні підстави для відкриття провадження у страві з огляду на приписи п.7 ч.3 ст.108 КАС України.

Одночасно слід зазначити, що надані податковим органом копії реєстрів відправлених листів та квитанцій не можуть бути визнані належними доказами направлення/вручення розрахунків, оскільки неможливо встановити дату вручення вказаних розрахунків відповідачу або повернення з відміткою пошти про неможливість вручення.

Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки необхідно усунути шляхом надання суду доказів на підтвердження факту отримання відповідачем зазначених в даній ухвалі розрахунків.

Керуючись ст.106, ст.107, ч.1 ст.108, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва залишити без руху.

2. Встановити позивачу п’ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст.254 та ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.А. Добрівська