№ 41798333, 03.12.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 926/1282/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.10.2014у справіГосподарського суду Чернівецької області за позовомПАТ "НАК "Нафтогаз України"доМКП "Чернівцітеплокомуненерго"простягнення 12118242, 60 грн.,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Ященко Р.Ю. (дов. від 13.05.14 № 14-135),

відповідача: Біляновський М.І. (дов. від 25.12.13 № 257),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 12.02.2014 господарського суду Чернівецької області, залишеним без змін постановою від 25.03.2014 Львівського апеляційного господарського суду, позов задоволено частково, з КП "Чернівцітеплокомуненерго" на користь ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 5369999,99 грн. основного боргу, 793708,25 грн. пені, 556757,19 грн. 3% річних, 104370,50 грн. інфляційних, 1002439,67 грн. 7% штрафу, 60362,02 грн. судового збору. В частині стягнення суми боргу в розмірі 1470248,74 грн., суми пені в розмірі 18754,49 грн. і суми пені в розмірі 264569,41 грн. та суми 7% штрафу в розмірі 334146,55 грн. в позові відмовлено.

Ухвалою від 10.07.2014 господарського суду Чернівецької області заяву МКП "Чернівцітеплокомуненерго" задоволено, розстрочено виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 12.02.2014 в частині стягнення пені в сумі 793 708,25 грн., 7 % штрафу в сумі 1 002 439,67 грн., інфляційних в сумі 104 370,50 грн. та 3 % річних в сумі 556 757,19 грн. на 12 місяців згідно наступного графіка: липень 2014 року - 150000,00 грн.; серпень 2014 року - 50000,00 грн.; вересень 2014 року - 50000,00 грн.; жовтень 2014 року - 50000,00 грн.; листопад 2014 року - 82275,61 грн.; грудень 2014 року - 400000,00 грн.; січень 2015 року - 150000,00 грн.; лютий 2015 року - 355000,00 грн.; березень 2015 року - 405000,00 грн.; квітень 2015 року - 405000,00 грн.; травень 2015 року - 210000,00 грн.; червень 2015 року - 150000,00 грн.

Постановою від 06.10.2014 Львівського апеляційного господарського суду вказану вище ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, в задоволенні заяви КП "Чернівцітеплокомуненерго" про розстрочку виконання судового рішення відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку правомірно взято до уваги те, що з огляду на зазначену вище норму підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Також, судами правомірно враховано Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (Рішення, Конституційний Суд, від 26.06.2013, № 5-рп/2013), у якому вказано, що до обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Предметом договору купівлі-продажу природного газу №14/2329/11 від 30.09.2011, на підставі якого проведено стягнення у даній справі, газ, який використовується комунальним підприємством для надання населенню та релігійним організаціям теплової енергії.

Судами досліджено довідку про фінансово-економічний стан боржника, станом на 01.03.2014, з якої вбачається, що дебіторська заборгованість перед комунальним підприємством складає 39738100,00 грн., в тому числі: населення - 23048600,00 грн., бюджетні установи - 8482700,00 грн., інші споживачі - 6044300,00 грн., субсидії населенню - 462800,00 грн., пільги населенню - 1699700,00 грн.

Боржник також має кредиторську заборгованість перед газопостачальними організаціями в сумі 77089800,00 грн. та перед енергопостачальними організаціями в сумі 1087500,00 грн.

Окрім того, в обґрунтування заявленого відповідач послався на те, що всі комунальні послуги, які він надає є збитковими, за результатами фінансової діяльності підприємства, останні у 2013 році склали 7186000,00 грн., про що свідчить звіт про фінансові результати за 2013 рік.

Також небезпідставно, судами взято до уваги те, що відповідачем станом на 10.07.2014 погашено основну заборгованості в сумі 5369999,99 грн., а також судового збору в розмірі 60362,02, грн., що свідчить про те, що боржник не ухиляється від виконання грошового зобов'язання. Тобто, станом на день розгляду справи в суді першої інстанції, несплаченими були тільки штрафні та фінансові санкції, що свідчить про відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за договором.

З огляду на викладене вище, обґрунтованим є висновок судів про надання розстрочки виконання рішення згідно поданого графіка з метою недопущення погіршення економічної ситуації комунального підприємства. При цьому судами враховано і те, що арешт та вилучення грошових коштів, в тому числі тих, які знаходяться або надходитимуть на рахунки боржника в установах банків, арешт та вилучення іншого майна, позбавить можливості забезпечувати господарську діяльність боржника, оплачувати поточні витрати на утримання майна, здійснювати розрахунки за комунальні послуги та електроенергію, сплачувати податки і збори, виплачувати заробітну плату працівникам та персоналу. Такі обставини фактично призведуть боржника до банкрутства і значно ускладнять або взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду про стягнення коштів на користь стягувача.

Отже, при прийнятті оскаржуваних рішень судами враховано матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан.

З врахуванням зазначеного вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 06.10.2014 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 926/1282/13 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.