№ 41779679, 05.12.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2014 року письмове провадження № 826/17726/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Сервіслюкс»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язати вчинити дії

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Сервіслюкс» (надалі-позивач або ТОВ «Інвест Сервіслюкс») з адміністративним позовом (з урахуванням зміни позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі-відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві), в якому просило суд:

1. Витребувати у відповідача акт від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

2. Витребувати у відповідача акт від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року».

3. Зобов’язати відповідача надати позивачу акт від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

4. Зобов’язати відповідача надати акт від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року».

5. Визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

6. Зобов’язати відповідача вилучити з автоматизованої інформаційній системі «Податковий блок», інформацію про результати проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

7. Визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року».

8. Зобов’язати відповідача вилучити з автоматизованої інформаційній системі «Податковий блок», інформацію про результати проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року».

9. Визнати протиправними дії відповідача з анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість позивача (код реєстру 389198326555, № свідоцтва 200146238, видане 01.11.2013 року) та зобов’язати відповідача поновити позивача у реєстрі платників податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача по проведенню відносно позивача зустрічних звірок та складання за їх результатами актів про неможливість проведення зустрічних звірок, на підставі яких до електронних баз даних податкових органів щодо позивача внесена недостовірна інформація з метою коригувань показників податкового зобов’язання та податкового кредиту, порушені права та законні інтереси позивача як добросовісного платника податків.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії правомірними та такими, що жодним чином не звужують права позивача та не збільшують його обов’язки, внаслідок чого не створюють для позивача юридичних наслідків, просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

У судове засідання 26.11.2014 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

З огляду на наведене, виходячи з положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність подальшого розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відносно позивача були складені акти від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року» та від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року».

За змістом наведених актів, неможливість проведення зустрічної звірки позивача спричинена відсутністю його за податковою адресою: 011034, м. Київ, вул. Чеська, буд.9. Згідно ІС «Податковий блок» позивач має стан 9 – направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, зі змісту актів від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 та від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 вбачається, що вручення посадовим особам ТОВ «Інвест Сервіслюкс» запиту про надання інформації та її документального підтвердження щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період 01.05.2014 року по 30.06.2014 року та за період 01.07.2014 року по 31.07.2014 року не є можливим, у зв’язку з тим що позивач та його посадові особи відсутні за податковою адресою.

В той же час, відповідачем не подані суду копії відповідних запитів та докази їх направлення позивачу у законодавчо встановленому порядку, що ставить під сумнів їх фактичне існування. При цьому, згідно доводів позивача, йому від відповідача не надходило будь-яких письмових запитів про подання інформації та її документального підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, інформація, зафіксована в актах від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 та від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 була внесена до автоматизованої інформаційній системі «Податковий блок».

Окрім того, враховуючи наявність в ЄДРПОУ запису про відсутність позивача за адресою місцезнаходження (податковою адресою) станом на 10.09.2014 року, відповідачем було прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 419/26-55-18-09-25 з 11.09.2014 року.

Вважаючи наведені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також поясненням представників сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Суд одразу зазначає, що вимоги позивача за №№ 1,2 задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі повноважень суду при вирішенні справи, закріплені ст.162 Кодексу адміністративного судочинства, а також фактично задоволені ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 17.11.2014 року, якою у відповідача витребувані акт від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 та інформація щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов’язань позивача в інформаційних базах податкового органу на підставі зазначеного акту. На виконання вимог зазначеної ухвали, відповідачем були надані акти від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 та від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831, а також інформація щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов’язань позивача в інформаційних базах податкового органу на підставі зазначених актів.

Вимоги позивача за №№ 3,4 задоволенню також не підлягають, оскільки ні Податковим кодексом України, ні Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 не передбачено обов’язку податкового органу надавати платнику податків копію акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Крім того, позивачем не подані суду докази відмови відповідача у наданні позивачу примірників актів від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 та від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831.

Поданий позивачем суду, в якості доказу звернення до відповідача за наданням примірника акту від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831, лист від 26.09.2014 р. № 09/01-10, не приймається судом до уваги як відповідний доказ, оскільки відсутні докази його направлення та отримання відповідачем.

При цьому, відповідно до положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи, отже вимоги за №№ 3,4 заявлені позивачем передчасно.

Щодо позовних вимог за №№ 5,7 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.6, ч.2 ст.19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків (п.73.5. ст.73 Кодексу).

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі-Порядок) передбачено, що зустрічні зірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

Згідно з п.4 Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п.6 Порядку, у разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб’єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з п.п.7, 8 Порядку, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

При цьому, відповідно до пп.4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, зокрема у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично відповідачем зустрічні звірки позивача не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено.

Таким чином, суд вважає, що відповідач своїми діями по оформленню актів про неможливість проведення зустрічних звірок позивача не порушив його права чи законні інтереси, оскільки такі дії є лише способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки є лише формою фіксації податкової інформації, яка використовується податковими органами та не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 03.09.2014 року у справі № К/9991/67708/12.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що висновки податкового органу за наслідками проведення звірок, викладені у відповідних актах, не породжують для позивача юридичних наслідків та не змінюють його фінансово-економічне становище, отже, не порушують його права та законні інтереси, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за №№ 5,7 задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд наголошує, що в силу приписів чинного законодавства України, протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь-то складений акт, довідка, висновки тощо, а так само не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться у відповідних документах.

Щодо позовних вимог за №№ 6,8 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, інформацію про висновки актів від 01.08.2014 року № 2210/26-55-22-09/38919831 та від 01.09.2014 року № 2652/26-55-22-09/38919831 відповідач вніс до відповідних інформаційних баз, а також змінив показники податкового кредиту та податкових зобов’язань позивача.

При цьому, на підставі зазначених актів відповідачем не приймалися податкові повідомлення-рішення.

Порядок та спосіб реалізації результатів перевірок визначено Кодексом.

Так, відповідно до п.54.3 ст.54 Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Кодексу).

При цьому, Кодексом не передбачено повноважень податкового органу щодо корегування показників податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі акта перевірки (зустрічної звірки), в якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності у податкового органу повноважень збирати та зберігати податкову інформацію у відповідних інформаційних базах, але таке зберігання не повинно призводити до коригування показників податкової звітності, які самостійно задекларовані платником податків та узгоджені у встановленому законом порядку.

З огляду на приписи п.71.1 ст.71, п.74.1, п.74.2 ст.74 Кодексу, якими визначено поняття «податкова інформація» та порядок її зібрання, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (Наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165). Наказом № 165 затверджені нові програмні продукти такі як: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у відповідних інформаційних базах порушує права та інтереси позивача, оскільки фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 Кодексу, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Кодексом. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді корегування в електронній базі даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податку податкового зобов’язання в порядку ст.54 Кодексу та його узгодження.

Таким чином, оскільки судом під час розгляду справи не встановлено прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі актів від 01.08.2014 року №2210/26-55-22-09/38919831 та від 01.09.2014 року №2652/26-55-22-09/38919831, а відповідачем у порушення ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано обставин внесення до відповідних інформаційних баз інформації, що міститься в спірних актах, суд вважає, що позовні вимоги №№ 6,8 підлягають задоволенню.

За змістом ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За результатом системного аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» та інших інформаційних базах органів доходів і зборів, показники податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем, які були змінені відповідачем на підставі актів від 01.08.2014 року №2210/26-55-22-09/38919831 та від 01.09.2014 року №2652/26-55-22-09/38919831.

Щодо позовної вимоги за № 9 суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 419/26-55-18-09-25 з 11.09.2014 року з підстав наявності в ЄДРПОУ запису про відсутність позивача за адресою місцезнаходження (податковою адресою) станом на 10.09.2014 року.

Питання анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовано статтею 184 Податкового кодексу України.

Так, згідно пп.ж п.184.1. ст.184 Кодексу, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

За правилами п.184.2 ст.184 Кодексу, анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» п.184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що статус відомостей про юридичну особу – позивача підтверджено, місцезнаходження позивача - м. Київ, вул. Чеська, буд. 9, запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відсутній.

При цьому, судом враховуються положення ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якою закріплено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Таким чином, у суду відсутні підставі ставити під сумнів факт знаходження позивача за адресою місцезнаходження, зазначеною в ЄДРПОУ.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 419/26-55-18-09-25 з 11.09.2014 року, виходячи з пп «ж» п.184.1. ст.184 Кодексу.

Будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп.«ж» п.184.1 ст.184 Кодексу, відповідачем суду не подано.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що за правилами п.184.10 ст.184 Кодексу, про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

В той же час, відповідачем не подано суду доказів виконання покладеного на нього п.184.10 ст.184 Кодексу обов’язку.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність законодавчо визначених підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та повідомлення про таке анулювання, суд вважає, що рішення відповідача № 413/26-55-18-09-25 від 11.09.2014 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Інвест Сервіслюкс», податковий номер 265513156502, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому вимога позивача за № 9 підлягає задоволенню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належним чином не виконаний обов’язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Сервіслюкс» задовольнити частково.

2. Зобов’язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з автоматизованої інформаційній системі «Податковий блок» інформацію про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс», результати якої оформленні актом від 01.09.2014 року №2652/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

3. Зобов’язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з автоматизованої інформаційній системі «Податковий блок» інформацію про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс», результати якої оформленні актом від 01.08.2014 року №2210/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року».

4. Зобов’язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в АІС «Податковий блок» та інших інформаційних базах органів доходів і зборів, показники податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «Інвест Сервіслюкс», які були змінені відповідачем на підставі акту від 01.09.2014 року №2652/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року» та акту від 01.08.2014 року №2210/26-55-22-09/38919831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Сервіслюкс» (податковий номер 38919831) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року».

5. Визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з анулювання реєстрації ТОВ «Інвест Сервіслюкс» свідоцтва платника податку на додану вартість (№ свідоцтва 200146238, видане 01.11.2013 року) та зобов’язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити ТОВ «Інвест Сервіслюкс» у реєстрі платників податку на додану вартість.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь ТОВ «Інвест Сервіслюкс» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві .

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій