Court ruling № 41775909, 26.11.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2014 р. м. Київ К/800/52223/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Сватко А.О.,

за участю представників:

позивача - Святченко Н.А.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ДПІ)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014

у справі № 823/2835/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 № 0027341501/0, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 748 868 грн. (у тому числі 713 208 грн. за основним платежем та 35660 грн. за штрафними санкціями).

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 прийняті у справі рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 у позові відмовлено з посиланням на протиправність відображення позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року від'ємного значення об'єкта оподаткування з цього податку за попередній звітний рік без урахування 20-відсоткового обмеження, встановленого пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що з огляду на дату набрання чинності пунктом 9 Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 2275-VI) від'ємне значення об'єкта оподаткування податку за 2009 рік було правомірно враховано позивачем у повному обсязі в податковій звітності за 2010 рік.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, покладеними в основу прийняття оскаржуваного рішення, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі оскаржувану постанову Черкаського окружного адміністративного суду зі спору.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та поданих заперечень, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято ДПІ за наслідками проведення камеральної перевірки податкової звітності Товариства з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, оформлену актом від 16.12.2010 № 7672/15-1/32742217.

Під час цієї перевірки податковим органом виявлено, що у податковій декларації з цього податку за 2009 рік задекларований Товариством об'єкт оподаткування становив додатне значення у розмірі 115 222 грн.

За наслідками відображення у податковій декларації за І квартал 2010 року помилково неврахованих витрат минулих звітних періодів у сумі 4 043 726 грн. об'єкт оподаткування розглядуваного податку станом на 01.01.2010 склав від'ємне значення у розмірі 3 928 504 грн. (115 222 грн. - 4 043 726 грн.).

Залишок вказаного від'ємного значення у сумі 3 753 756 грн. було перенесено позивачем наростаючим підсумком до податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, тоді як, за висновком ДПІ, з урахуванням положень пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР у податковій звітності за розглядуваний звітний період Товариство мало право відобразити лише 20 % від суми від'ємного значення з даного виду податку, що утворилося станом на 01.01.2010.

Згідно з абзацом другим пунктом 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Пунктом 9 Закону № 2275-VI було доповнено статтю 22 Закону № 334/94-ВР пунктом 22.4, за змістом якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

В силу вимог пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2275-VI наведене правило набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, тобто з 3 кварталу 2010 року.

А відтак при складенні податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у складі валових витрат платника враховувався залишок непогашеного від'ємного значення з цього податку, однак не більше 20% від розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01.01.2010.

Наведене у контексті розглядуваних правовідносин означає, що до складу валових витрат у податковій декларації за 3 квартали 2010 року Товариство мало включити непогашений залишок від'ємного значення, що утворилося станом на 01.01.2010, лише у межах суми 785 700,80 грн. (3 928 504 грн. * 20%).

А відтак слід погодитися з висновком податкового органу про неправомірність врахування позивачем у податковій звітності за 9 місяців 2010 року залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування у повному обсязі, що обумовлює законність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки оскаржувана постанова апеляційного суду ґрунтується на неправильному тлумаченні вищенаведених норм податкового законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, то Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати зазначений судовий акт та залишити в силі правильне та вмотивоване рішення Черкаського окружного адміністративного суду зі спору.

З урахуванням викладеного, подане ДПІ відкликання від касаційної скарги є таким, що суперечить інтересам держави, позаяк наслідком задоволення цього клопотання стане ненадходження до бюджету податку на прибуток у сумі 748 868 грн. А відтак зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про відкликання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити.

3. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі № 823/2835/13-а скасувати.

4. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 у справі № 823/2835/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько