ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
04.12.2014 р. Справа№ 5015/4321/12
Суддя Н.Мороз,
Розглянувши матеріали скарги: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
про визнання незаконними дій начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області при розгляді скарги стягувача, визнання недійсною постанови від 03.11.2014р. щодо перевірки законності виконавчого провадження №39414479, визнання незаконними дій при здійсненні заходів з примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №39414479 та зобов’язання здійснити заходи з примусового виконання рішення щодо виконання Щирецькою селищною радою Львівської області обов’язку прийняти з державної в комунальну власність територіальної громади с. Щирець житловий будинок за адресою: Пустомитівський район, смт. Щирець, вул. Бандери, 11.
Встановив:
01.12.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про визнання незаконними дій начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області при розгляді скарги стягувача, визнання недійсною постанови від 03.11.2014р. щодо перевірки законності виконавчого провадження №39414479, визнання незаконними дій при здійсненні заходів з примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №39414479 та зобов’язання здійснити заходи з примусового виконання рішення щодо виконання Щирецькою селищною радою Львівської області обов’язку прийняти з державної в комунальну власність територіальної громади с. Щирець житловий будинок за адресою: Пустомитівський район, смт. Щирець, вул. Бандери, 11.
Розглянувши подану скаргу та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у п.п. 2, 4 ч. 1 цієї статті і за необхідності – зазначених у ч. 2, 3 ст. 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в п.п. 3-5 ч. 7 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження».
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовані аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, п.п. 1-3, 5, 6, 9 ч. 1 ст. 63, ст. 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ-1, ГПК тощо.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Тобто, законодавцем встановлена форма належного доказу направлення копії заяви іншій стороні - листом з описом вкладення, що підтверджується поштовою квитанцією.
Однак всупереч зазначеному, скаржником не додано до скарги належних доказів надсилання сторонам (органу виконання судових рішень та боржнику) копії скарги і доданих до неї документів, долучений скаржником реєстр про відправлення рекомендованої кореспонденції не є належним доказом направлення.
Крім того, суд звертає увагу скаржника, на те, що відповідно до ч.1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Відтак, до господарського суду оскаржують саме дії чи бездіяльність органів державної виконавчої щодо виконання рішень, ухвал чи постанов винесених господарським судом та в десятиденний строк з дня коли особі стало відомо про вчинення оскаржуваної дії.
Як вбачається з долучених до скарги документів, постановою державного виконавця від 24.12.2013р. закінчено виконавче провадження №39414479 з виконання наказу господарського суду Львівської області №5015/4321/12 від 23.07.2013р. Дана постанова в судовому порядку не оскаржувалась.
Як вбачається з п.1 прохальної частини скарги, скаржник оскаржує дії начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області при розгляді скарги стягувача, просить визнати недійсною постанову від 03.11.2014р. щодо перевірки законності виконавчого провадження №39414479 та визнати незаконними дії при здійсненні заходів з примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №39414479.
Однак суд зазначає, виходячи з аналізу законодавчих норм, положень статті 121-2 ГПК та приписів Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", до господарського суду оскаржуються рішення (постанови тощо) прийняті органами ДВС, їх посадовими особами в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів, а не рішень та вчинення дій інших посадових осіб, після закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, неподання скаржником до суду належних доказів надсилання виконавчій службі копії скарги та доданих до неї документів, є підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 56, 57, п. 6 ст. 63, ст.86 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області на 14 арк. повернути скаржнику без розгляду.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного правопорушення.
Суддя Мороз Н.В.
The court decision No. 41759423, Commercial Court of Lviv Oblast was adopted on 04.12.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 5015/4321/12. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: