Court ruling № 4175747, 21.04.2009, Kharkiv Administrative Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 р.Справа № 22-а-7362/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

за участю

представника позивача Бібік В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Верес" на постанову Господарський суд Сумської областi від 25.12.2008р. по справі№АС10/696-08/5021

за позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

до приватного підприємства "Верес"

про стягнення 370,13 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 370,13 грн. заборгованості зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність, що виникла станом на 22.10.2008 р.

Постановою господарського суду Сумської області від 25.12.2008 року по справі № АС 10/696-08 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з приватного підприємства «Верес» до місцевого бюджету Конотопського району 370,13 грн. податкового боргу зі сплати єдиного податку.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про не повне з’ясування обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню. В обґрунтування заявлених вимог зазначає про відсутність своєї підприємницької діяльності протягом 2007-2008 років, що зумовлює відсутність податкових зобов’язань.

Позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законним та обгрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності органом державної реєстрації Конотопського міськвиконкому 17.05.1996р. та знаходиться на обліку платників податків в Конотопській МДПІ. Сам факт перебування приватного підприємства «Верес» на податковому обліку як зареєстрованого суб’єкта підприємницької діяльності (в тому числі на час судового розгляду справи) не заперечувався відповідачем.

12.06.2008 року позивачем був складений акт № 00064/1511/22979148 невиїзної документальної (камеральної) перевірки приватного підприємства «Верес», за висновками якого відповідачем було порушено п. 4 Указу Президента України від 3.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» щодо несвоєчасного подання розрахунку сплати єдиного податку з юридичних осіб за 4 квартал 2007 року (граничний строк подання 21.01.2008 року).

27.06.2008 року позивачем був складений акт про відмову від підпису в вищезазначеному акті перевірки. За змістом складеного акту 12.06.2008 року на адресу директора приватного підприємства «Верес» Поцелуєва В.А. рекомендованим листом з повідомленням було направлено два примірники акту невиїзної докуметальної (камеральної) перевірки приватного підприємства «Верес» № 00064/1511/22979148 від 12.06.2008 року з проханням ознайомитися з актом, підписати та один примірник акту направити на адресу Конотопської МДПІ до 26.06.2008 року., незважаючи на те, що лист був отриманий Поцелуєвим В.А. 14.06.2008 року (згідно поштового повідомлення № 567) один примірник акту не був повернутий податковому органу.

27.06.2008 року позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000771511/0 про застосування до відповідача штрафної санкції в розмірі 170 грн. за виявлене порушення своєчасності здачі податкової звітності. Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлене відповідачу поштовим відправленням та вручено керівнику відповідача, проте не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

12.09.2008 року позивачем складено акт № 00096/1511/22979148 невиїзної документальної (камеральної) перевірки приватного підприємства «Верес», за висновками якого відповідачем було порушено п. 4 Указу Президента України від 3.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» щодо несвоєчасного подання розрахунку сплати єдиного податку з юридичних осіб за 2 квартал 2008 року (граничний строк подання 21.07.2008 року).

30.09.2008 року позивачем був складений акт про відмову від підпису в вищезазначеному акті перевірки. За змістом складеного акту 12.09.2008 року на адресу директора приватного підприємства «Верес» Поцелуєва В.А. рекомендованим листом з повідомленням було направлено два примірники акту невиїзної документальної (камеральної) перевірки приватного підприємства «Верес» № 00096/1511/22979148 від 12.09.2008 року з проханням ознайомитися з актом, підписати та один примірник акту направити на адресу Конотопської МДПІ до 26.06.2008 року. незважаючи, що лист був отриманий Поцелуєвим В.А. 15.09.2008 року (згідно поштового повідомлення № 1305608) один примірник акту не був повернутий податковому органу.

30.09.2008 року позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001161511/0 про застосування до відповідача штрафної санкції в розмірі 170 грн. за виявлене порушення своєчасності здачі податкової звітності. Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлене відповідачу поштовим відправленням та вручено керівнику відповідача, проте не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Крім того, як вбачається з облікової картки платника податку, відповідачу в зв’язку з несвоєчасною сплатою сум єдиного податку було нараховано пеню. Зокрема, позивачем було зараховано в погашення податкового боргу сплачену суму 210,4 грн. за платіжним дорученням № 19 від 11.09.2008 року. Сума нарахованої пені склала 30,13 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача перед бюджетом по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб становить 370,13 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про достатність зібраних по справі доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, вважаючи доводи поданої апеляційної скарги необґрунтованими.

Згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. № 1251-XII (із змінами та доповненнями) платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) в установлені законами терміни.

Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98 відповідач обрав спрощену систему оподаткування та зобов'язаний сплачувати єдиний податок не пізніше 20 числа наступного місяця з відповідним поданням розрахунків (податкової звітності).

Факт несвоєчасної подачі податкової звітності по сплаті єдиного податку не заперечується відповідачем. Прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за кожне порушення своєчасності подання податкової звітності не оскаржувалися відповідачем, що зумовлює їх узгодженість (відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Підставою для застосування позивачем штрафної санкції є п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за яким платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Щодо нарахованої відповідачу пені, колегія суддів зазначає про відповідність таких дій позивача вимогам ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому зауважується про фактичне узгодження відповідачем нарахованих сум пені, оскільки ним зазначені спірні суми пені не оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, що спричинило нарахування спірних сум пені, не заперечувався відповідачем.

Згідно п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Таким чином, до податкового боргу відповідача по сплаті єдиного податку відносяться не тільки самі податкові зобов’язання по сплаті такого податку, але й штрафні санкції та пеня, нараховані у зв’язку з обставинами сплати сум єдиного податку (подання податкової звітності по цьому податку).

Тому доводи апеляційної скарги про відсутність його підприємницької діяльності протягом 2007-2008 років, що зумовлює відсутність податкових зобов’язань по сплаті єдиного податку, не можуть свідчити про відсутність податкового боргу з цього податку (з урахуванням сум штрафних санкцій та пені).

Враховуючи підтвердження наявного податкового боргу відповідача в сумі 370,13 грн., не погашеного ним в добровільному порядку, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення зазначених сум податкового боргу з відповідача.

Перевіряючи судове рішення в межах доводів поданої апеляційної скарги колегія суддів констатує відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, правильність встановлення судом обставин при розгляді справи, що зумовлює залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Верес" залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від 25.12.2008р. по справі№АС10/696-08/5021 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 24.04.2009 р.