№ 41749708, 26.11.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 876/2524/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Рак Х.І.,

представника позивача Дмуха М.В.,

представника апелянта Гунди Р.М.,

представника відповідача Довгого Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації «Меморіал» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» до Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу № 13 від 27 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2013 року ТзОВ «Розвиток нерухомості» (далі - позивач) звернувся з позовом до Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу № 13 від 27.11.2013 року «Про внесення до Переліку щойно виявленої пам'ятки історії архітектури, містобудування».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, та не встановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову визнати нечинною і закрити провадження по справі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд обмежив повноваження спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини на адміністративній території Львівської області. Крім того, оскаржуваний наказ стосується приміщень по вул. Озаркевича, 4, які є частиною комплексу пам'ятки архітектури місцевого значення «Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького «Народна лічниця», охоронний № 233, затв. постановою Львівського облвиконкому № 381 від 05.07.1985 року, тоді як історико-містобудівне обґрунтування визначає можливість будівництва на земельній ділянці за адресою м. Львів, вул. Озаркевича, 4а.

Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація «Меморіал» (далі - ЛОІППО «Меморіал») як особа, інтересів якої стосується рішення, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач зруйнував частину історичної пам'ятки і існує загроза подальшого руйнування Комплексу споруд, що включений до переліку охоронюваних пам'яток.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до переконання, про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації та повного задоволення апеляційної скарги Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації «Меморіал». При цьому суд виходить з таких міркувань.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805), Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318 (далі - Порядок), Методичними рекомендаціями щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань, затв. наказом Міністерства культури України від 17.02.2012 року № 122 (далі - Методичні рекомендації), Типовим положенням про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини місцевих органів охорони культурної спадщини, яке затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Міністерства культури і мистецтв України від 26.02.2001 року № 42/94 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 року №235/5426)(далі - Типове положення).

Судом першої інстанції встановлено, що 12.06.2008 року між ПП «Акватер» (продавець) та ТзОВ «Розвиток нерухомості» (покупець) укладено договори купівлі - продажу будівель, зареєстровано в реєстрі за № 401, № 402, № 403, а саме: будівель загальною площею 341,8 кв.м, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Озаркевича, 4: приміщення котельні (літ. В) площею 152,7 кв.м., приміщення гаражу (літ. Б) площею 45,6 кв.м., приміщення стерилізаційної (літ. А'-1) площею 143,5 кв.м.; двох гаражів загальною площею 122,7 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Озаркевича,4: гаража (літ. Г-1) площею 61,5 кв.м. та гаража (літ. Д-1) площею 61,2 кв.м.; будівель загальною площею 88,5 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Озаркевича 4: службового приміщення водіїв (літ. Е) площею 29,5 кв.м., складу (літ. Ж) площею 35,2 кв.м., овочесховища (літ. Пг) площею 23,8 кв.м. (а.с. 95-100).

Згідно договору оренди землі від 29.07.2013 року, укладеного між Львівською міською радою (орендодавцем) та ТзОВ «Розвиток нерухомості» для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексу (зареєстрований у Львівській міській раді за № Ф-2234, кадастровий номер 4610136600:04:001:0015) землі загальною площею 0,4500 га на вул. Озаркевича 4а у м. Львові надаються позивачу в оренду терміном на 10 років (а.с. 49-78).

Ухвалою Львівської міської ради № 3919 від 09.09.2010 року ТзОВ «Розвиток нерухомості» було погоджене місце розташування та наданий дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,4500 га на вул. Озаркевича, 4а у м. Львові в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови (а.с. 35).

Ухвалою Львівської міської ради № 2377 від 30.05.2013 р. ТОВ «Розвиток нерухомості» був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4500 га на вул. Озаркевича, 4а в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлового та офісного комплексів (а.с. 79).

Наказом від 24.10.2013 року № 380 Департаменту містобудування Львівської міської ради були затверджені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ «Розвиток нерухомості» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перша черга) на вул. Озаркевича,4а зі знесенням існуючих будівель (а.с. 37-42).

Окрім того, позивач зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт (№ ІУ083133220369 від 18.11.2013 р.) (а.с. 45-48).

Листом № 61 від 07.11.2013 р. Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури звернулася до начальника відділу охорони культурної спадщини і культурних цінностей, та повідомила, що на замовлення Товариства фахівцями Інституту «Укрзахідпроектреставрація» опрацьовано історичну довідку про пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення «Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького (народна лічниця)» (постанова Львівського облвиконкому № 381 від 05.07.1985 р.) та скеровано копія Історичної довідки для врахування її при плануванні робіт на цій пам'ятці чи її території і для ознайомлення власників, які володіють складовими цієї пам'ятки про статус цих об'єктів (а.с. 139).

27 листопада 2013 року Відділом охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації був прийнятий наказ № 13 «Про внесення до Переліку щойно виявленої пам'ятки історії архітектури, містобудування» (а.с. 9).

Згідно зі ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.

Статтею 1 Закону № 1805 визначено, що культурна спадщина - це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Стаття 2 Закону № 1805 визначає, що комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини.

Згідно ст. 13 Закону № 1805 об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.

З матеріалів справи, а саме паспорта об'єкта культурної спадщини та облікової картки об'єкта культурної спадщини вбачається, що комплекс споруд Український шпиталь Народної лічниці імені митрополита Андрея Шептицького як пам'ятка місцевого значення, створених у XVIII-XX ст. (XVIII ст., 1938 р.), ох. № 233, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Озаркевича, 4 взята на державний облік рішенням сесії Львівського облвиконкому № 381 від 5 липня 1985 року. До об'єктів комплексу входять: новий корпус лічниці, 1938 року; старий корпус лічниці (XVIII, 1903 р.), огорожа з брамою (1938 р.).

На території пам'ятки розташовані об'єкти, які формують комплекс Шпиталю Народної лічниці: старий корпус (XVIII ст.) - партерова будівля, новий корпус (1938 р.) - 4-поверхова будівля, огорожа з брамою (1938 р.), гаражі (1941, 1990-і), подвір'я, сад зі студнею. Ділянка неправильної форми, що творить єдину функціональну цілість: 4-поверховий головний корпус шпиталю та гаражі (при торцевій стіні буд. № 6) розташовані в межах червоної лінії вулиці; їх об'єднує мурована огорожа з брамою та фірткою; партерів старий корпус - в глибині ділянки з відкритим подвір'ям з чола. З тилу головного корпусу розташований сад з групами декоративних кущів, з квітниками; посеред саду збережена металева студня з помпою, а також встановлений металевий хрест на похованні з часу Другої світової війни. Подвір'я - заасфальтоване. Вхід на територію шпиталю веде з вилиці Озаркевича через двостулкову браму у центральному пряслі цегляної огорожі та через фіртку - у її північному пряслі.

Перелік складових (для комплексу): новий корпус, 1938 р., старий корпус (XVIII-XX ст.), огорожа з брамою (1938 р.), територія пам'ятки. Крім того, пам'ятка входить в межі історичного ареалу Львова, в зону охорони ландшафту (а.с. 224-241).

З наведеного вбачається ,що пам'ятка, з усіма її складовими підлягає охороні відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону № 1805 занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).

Щодо процедури надання пам'ятці статусу щойно виявленої встановлено наступне. Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей листом від 06.12.2013 року № 4/427 (а.с. 88) повідомив власника об'єкта, а саме ТзОВ «Розвиток нерухомості» про набуття об'єктом культурної спадщини статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини у відповідності до норм ст. 14 Закону № 1805.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість Львівської обласної організації Українське товариство охорони памяток історії та культури бути замовником історичної довідки об'єкту, оскільки п.2.4 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затв. наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 року не встановлює прямої заборони на участь у виявленні об'єкта культурної спадщини, а ст. 11 Закону № 1805 передбачає, що підприємства усіх форм власності, заклади науки, освіти та культури, громадські організації, громадяни сприяють органам охорони культурної спадщини в роботі з охорони культурної спадщини, сприяють державі у здійсненні заходів з охорони об'єктів культурної спадщини і поширенні знань про них.

Щодо відсутності повного пакету документів на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, зокрема відсутності акту технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини, то апеляційний суд зазначає, що справді облікова документація на комплекс будівель Шпиталю була повернена Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації як така, що не відповідає вимогам нормативних документів, проте із зазначенням, що Міністерство культури України повернеться до розгляду зазначеної документації після приведення її у відповідність до норм чинного законодавства (а.с. 184). Таке повернення не означає відмову Мінкультури розглядати документацію чи відмову у присвоєнні об'єкту відповідного статусу, а ще раз підкреслило, що Шпиталь є комплексом будівель і кожен його об'єкт підлягає правовій охороні.

Апеляційний суд також наголошує на тому, що в оскаржуваному рішенні міститься інформація про певну цінність об'єкта і рекомендація щодо внесення його в Державний реєстр нерухомих пам'яток України і на підставі вказаної інформації приймається відповідне рішення Міністерством культури України, а тому оцінка такого рішення і дій осіб при його складанні має надаватись судом при вирішенні спору, прийнятого на підставі такого рішення.

Об'єкти культурної спадщини, у тому числі щойно виявлені, відповідно до п. 2 ст. 14 та ст. 37 Закону № 1805 до вирішення питання про занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України підлягають охороні відповідно до вимог цього Закону.

Колегія суддів також погоджується з твердженням відповідача про те, що наявність історико-містобудівного обґрунтування не позбавляє органи охорони культурної спадщини повноважень щодо зміни статусу будівель та споруд та визнання їх щойно виявленими об'єктами культурної спадщини на виконання повноважень, передбачених ст.ст. 6, 14 Закону № 1805.

Враховуючи вищевикладене, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації приймаючи оскаржуваний наказ діяв в межах норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160,195,198,202,205,207,254 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації «Меморіал» задовольнити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі № 813/9646/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Постанова в повному обсязі складена 01 грудня 2014 року.