№ 41741004, 06.11.2014, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року /12:46/Справа № 808/5538/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого суди Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., за участю представника позивача Бондаренка Д.А., представника відповідача Алілуєвої К.В. розглянувши у відкритом судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання протиправними та скасування рішень № 181 від 28.07.2014, № 06-14-2818 від 18.08.2014,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2014 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними та скасування рішень № 181 від 28.07.2014, № 06-14-2818 від 18.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.07.2014 ним було отримано рішення № 181 від 28.07.2014, а саме за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся листом № 11-01-05242 від 07.08.2014р. до відповідача та оскаржив дане рішення. Так, 20.08.2014р. на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду вказаної скарги, від 18.08.2014р. № 06-14-2818. Рішенням № 06-14-2818 відповідач відмовив регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області в задоволенні скарги № 11-01-05242 від 07.08.2014р. у відповідь на рішення № 181 від 28.07.2014р. Тому, на думку позивача, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання прибув та дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надавши раніше письмові заперечення до матеріалів справи. Як вбачається із заперечень, відповідач позов не визнав, пояснивши, що оскаржувані рішення були винесені з дотриманням норм чинного законодавства України. А тому, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем в ході проведення перевірки дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних коштів у позивача, було встановлено порушення ст. ст. 4, 6, 47, 20 Закону України «Про. загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», із змінами та доповненнями, від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі-Закон № 2240-ІІІ) та п.п. 4.1, 4.9 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за № 339/16355 (далі - Порядок № 12).

Так, при проведенні перевірки у позивача було виявлено, що комісія із соціального страхування прийняла рішення про виділення санаторно - курортних путівок №№ 95, 96 до ПП «Курорти Приазов'я» з терміном лікування 21 день з 04.02.2014 ОСОБА_4 для спільного санаторно - курортного лікування з дитиною ОСОБА_5 Так, ОСОБА_4 перебуває у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 23.01.2014 по 16.04.2014 згідно наказу від 21.01.2014 №8-в. Отже, комісія із соціального страхування позивача прийняла рішення про виділення путівок незастрахованій особі ОСОБА_4 безпідставно, внаслідок чого позивач неправомірно використав кошти відповідача при наданні послуг на оздоровлення незастрахованій особі у загальній сумі 10012,80 грн. Відповідно до п.6.2 Порядку 12, сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Отже, позивач вважає рішення № 181 від 28.07.2014 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 15019,20 грн. та рішення про відмову в задоволенні скарги № 11-01-05242 від 07.08.2014 такими, що винесені без дотримання норм чинного законодавства України. А тому, не погоджуючись із даними рішеннями відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 47 Закону України № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування здійснює санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно- курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Згідно із ст. 2 Закону України № 2240-ІІІ суб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик. Застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон України № 2464-VІ), застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Так, ст. 2 цього Закону визначає перелік осіб, які є платниками єдиного внеску, а саме у п. 13 зазначено, що ними є особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини.

Тобто, застрахована особа - це особа, що має право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за умови сплати єдиного внеску та наявності страхового стажу.

Особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шести років, не сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, цей період не включається до страхового стажу, як період, за який сплачено страхові внески, тому вони є незастрахованими особами.

До страхового стажу зараховується, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2240-ІІІ, лише період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку /Роз»яснення правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.07.2013 року/.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки у позивача було виявлено, що комісія із соціального страхування прийняла рішення про виділення санаторно - курортних путівок №№ 95, 96 до ПП «Курорти Приазов'я» з терміном лікування 21 день з 04.02.2014 ОСОБА_4 для спільного санаторно - курортного лікування з дитиною ОСОБА_5 Так, ОСОБА_4 перебуває увідпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 23.01.2014 по 16.04.2014 згідно наказу від 21.01.2014 №8-в. Отже, комісія із соціального страхування позивача прийняла рішення про виділення путівок незастрахованій особі ОСОБА_4 безпідставно, внаслідок чого позивач неправомірно використав кошти відповідача при наданні послуг на оздоровлення незастрахованій особі у загальній сумі 10012,80 грн.

Так Законом № 2240-ІІІ передбачена відповідальність суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Таким чином, відповідно до ч.1 ст.30 Закону № 2240-ІІІ страхувальники у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50% від такої суми.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що виключає порушення ним конституційних прав позивача, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними та скасування рішень № 181 від 28.07.2014, № 06-14-2818 від 18.08.2014, - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко