ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
04 грудня 2014 року м. Київ К/800/62113/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України
на постанову Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 24.03.2014 р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р.
у справі № 804/2820/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод»
до Міністерства доходів і зборів України
третя особа: державне підприємство «Сімферопольський виноробний завод»
про визнання протиправними дій та зобов’язання утриматися від вчинення дій, –
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» звернулось до суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України, у якому, уточнених позовних вимог, просило: визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до додатку (стор. 5) серії ПВ №002464 від 18.07.2010 р. до ліцензії державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 р. серії АВ №277042 за реєстраційним номером 539, надавши дозвіл на використання знака для товарів і послуг «Ай-ПЕТРІ КОНЬЯК» державному підприємству «Сімферопольський виноробний завод» (комбіноване) на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг №178927 від 25.11.2013 р.; зобов’язати відповідача утриматися від вчинення будь-яких дій щодо видачі додатків до ліцензії державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 р. серії АВ №277042 за реєстраційним номером 539 в частині відомостей відносно торгівельної марки «Ай-Петрі».
Постановою Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 24.03.2014 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р., позов задоволено, визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо внесення змін до додатку (стор. 5) серії ПВ №002464 від 18.07.2010 р. до ліцензії державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 р. серії АВ №277042 за реєстраційним номером 539, надавши дозвіл на використання знака для товарів і послуг «Ай-ПЕТРІ КОНЬЯК» державному підприємству «Сімферопольський виноробний завод» (комбіноване) на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг №178927 від 25.11.2013 р.; зобов’язано Міністерство доходів і зборів України скасувати зміни до додатку (стор. 5) серії ПВ №002464 від 18.07.2010 р. до ліцензії державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 р. серії АВ №277042 за реєстраційним номером 539, яким надано дозвіл на використання знака для товарів і послуг «Ай-ПЕТРІ КОНЬЯК» державному підприємству «Сімферопольський виноробний завод» (комбіноване) на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг №178927 від 25.11.2013 р.; зобов’язано Міністерство доходів і зборів України утриматися від вчинення дій щодо видачі додатків до ліцензії державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 р. серії АВ №277042 за реєстраційним номером 539 в частині відомостей відносно торгівельної марки «Ай-Петрі».
Міністерство доходів і зборів України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства доходів і зборів України відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити у суді касаційної інстанції.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Бухтіярова
The court decision No. 41739748, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 04.12.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 804/2820/14. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: