Decision № 4172663, 16.07.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.09 Справа№ 11/137

Суддя Сало І.А.

Секретар судового засідання Легуцький І.Б.

По справі:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Абрикос”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія Інтермаркет”, м.Львів

Про стягнення 17723,00грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Воробель - предст. згідно доручення

Від відповідача: не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема їх право заявляти відвід.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Абрикос” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія Інтермаркет” 17723,00грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.07.2009року.

Позивач позов підтримав та наполягає на його задоволенні.

Відповідач в засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення звукозапису судового процесу сторона відмовилась.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На підставі укладених між сторонами договорів № ТП-247 від 02.01.2008року та № ТП-225 від 02.01.2009року позивач (постачальник за договором) зобов’язався на умовах та в порядку, визначених договором систематично поставляти покупцю визначений договором товар, а відповідач (покупець за договором) –зобов’язується на умовах та в порядку, визначених договором прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу товар для подальшої роздрібної торгівлі в асортименті та кількості зазначених в специфікаціях та видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.3 Договорів розрахунки за кожну поставлену партію товарів здійснюються в безготівковому порядку протягом 60-ти днів з моменту отримання товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених цим договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного подання таких документів, термін розрахунків продовжується на відповідних строк.

Зважаючи на порушення договірних зобов’язань з-боку відповідача щодо оплати, на момент подання позову за ним числиться заборгованість в розмірі 15764,73грн., про що сторони склали акт звірки розрахунків за період з 01.01.2008року по 13.05.2009року.

Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 1958,27грн. на підставі п. 6.2 договорів.

Таким чином, загальна сума позову складає 17723,00грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.

Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставляв відповідачу товар, а відповідач зобов’язався провести оплату у визначений договором строк.

Факт поставки позивачем товару підтверджений видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів оплати не подав.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги.

Судові витрати покласти на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія Інтермаркет”, м.Львів, вул.Галицька, 4 (код ЄДРПОУ 13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Абрикос”, м.Львів, вул. Івасюка, 5/7 кв.11 (код ЄДРПОУ 33196236) 15764,73грн. основного боргу, 1958,27грн. пені, 177,23грн. державного мита та 310,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Сало І.А.