Decision № 4170144, 06.07.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/311

06.07.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Спецавтобаза»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

Про стягнення 1027,40 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Мочерад Н.О., довіреність №1 від 01.01.2009р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Спецавтобаза»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 1027,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав умови договору № К 01291 від 31.01.2007р.

Ухвалою суду від 20.05.2009р. порушено провадження у справі № 1/311 та призначено розгляд на 06.07.09.

03.07.2009р. відповідач подав до відділу діловодства заяву про визнання позовних вимог, пославшись на акт звірки взаєморозрахунків, а також просив суд розглядати спір без його участі.

06.07.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, також надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте визнав свою заборгованість.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2007року між позивачем та відповідачем було укладено договір № К 01291 від 31.01.2007р. про надання послуг по постачанню нафтопродуктів (далі –договір).

Відповідно до умов вищенаведеного договору відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповував в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надавав послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно отриманих пластикових карток (далі –ПК).

Відповідно до п.2 додатку до договору позивач 15.01.2009р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача в якості авансу 1000 грн. та 22.01.2009р. 1500 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач не виконав, належним чином, своїх договірних зобов’язань. Вартість неотриманих товарів та послуг по ПК, у зв’язку з неможливістю заправлення автотранспортних засобів позивачем на автомобільних га автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях, становить 1027,40 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків 0000000247 від 16.02.2009р., а також оборотом по карткам Н РН-0001031 від 31.01.2009р.

Відповідачу було направлено претензію № 38 від 16.02.2009р., з вимогою повернути кошти у сумі 1027,40 грн.

26.03.2009р. позивач отримав лист № 95 від відповідача, в якому останній визнав суму заборгованості у повному обсязі, проте повернути її не мав змоги.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 1027,40 грн. боргу та покласти на нього судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, а заборгованість в сумі 1027,40 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

03.07.2009р. до відділу діловодства суду надійшла заява відповідача, в якій останній визнав суму заборгованості у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором надання послуг доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м.Київ, пл. Святошинська 1, к. 272, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Спецавтобаза»(04128, м.Київ, вул.. Плодова 1, код 05476486) 1027 (одну тисячу двадцять сім)грн. 40 коп. –боргу, держмито в розмірі 102 (сто дві)грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 07.07.2009р.)