Decision № 4169883, 02.07.2009, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.09 Справа № 16/103

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень, м. Дебальцеве Донецької області

до Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 15831 грн. 30 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача - Лапко Л.Г., дов. від 18.10.07. №71-01-3992,

Кулікова Л.П., дов. від 01.07.09. №512/190,

Від відповідача –Сидельникова І.В., дов. від 26.12.08. №14-285д,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлена вимога про стягнення плати за користування вагонами (чотири вагона) в сумі 15831,30грн. за період з 06.07.08. по 23.07.08.

Заявою від 04.06.09. №18/юр відповідач визнав позов частково на суму 343,30грн. за період з 05.07.08. по 09.07.08.

Позивач підтримав позов повністю.

Робітники Державного підприємства "Донецька залізниця" 07, 08, 09 липня 2008 року, як стверджує позивач, провели перевірку діяльності станції «Красна Могила»і встановили, що на власних під’їзних коліях Державного підприємства "Свердловантрацит" знаходяться чотири вагони, що є власністю позивача, у пошкодженому стані.

Позивач відремонтував вагони і звернувся до власника колій –відповідача –письмовою вимогою від 12.11.08. №3001 (а.с.38) про оплату за користування вагонами в сумі 15831,30грн. за час простою за період з 06.07.08. по 23.07.08. і ремонт, але відповідач відмовив позивачеві в задоволенні вимоги про оплату за користування вагонами (відповідь від 27.11.08. №4-8/699), визнавши тільки суму збитків за пошкодження вагонів у розмірі 154,80грн., у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача 15831,30грн. плати за користування вагонами за період з 06.07.08. по 23.07.08.

В підтвердження вказаних у позові обставин позивач надав до справи чотири акти про пошкодження вагона форми ВУ-25 (а.с.20-23), складені та підписані сторонами по справі. Акти про пошкодження вагонів встановленого зразку складено 22, 23 липня 2008 року. Також в підтвердження викладених у позові доводів позивач надав акт за підсумками перевірки залізничної станції «Красна Могила», який складено 11.11.08. В акті не вказано дату проведення перевірки та не вказано дату коли саме були знайдені на коліях відповідача пошкоджені вагони.

Факт користування відповідачем вагонами за вказаний у позові період з 06.07.08. по 23.07.08. позивач підтверджує завіреними копіями актів загальної форми (форми ГУ-23) від 07.07.08. №815, 08.07.08. №819, 09.07.08.№827 (відповідно, на три вагони), в яких вказано, що пошкоджені вагони прийняті з під’їзних колій станції «Комсомольська»та відправлені на станцію «Комсомольська».

Також в підтвердження періоду користування відповідачем вагонами позивач надав до матеріалів справи завірені копії актів про технічний стан вагона (контейнера) форми ГУ-106 від 07.07.08. №10, 08.07.08. №11, 09.07.08.№12 (відповідно, на ті ж самі три вагони), в яких вказано про пошкодження вагонів в результаті розкрадання вантажу.

Відповідач в заяві від 04.06.09. №18/юр визнав позов частково на суму 343,30грн. за період користування з 05.07.08. по 09.07.08. і вказав, що акти про пошкодження вагона форми ВУ-25 (а.с.20-23) були пред’явлені до підпису 22 та 23 липня 2008 року, а до цього часу вагони простоювали через недбалість працівників залізниці (позивача). Тому, вважає відповідач, плата за користування вагонами з 7 липня 2008 року до 22 і 23 липня 2008 року стягнута бути не може, а підлягає сплаті час перебування вагонів в ремонті на суму 343,30грн.

Заперечення підтверджені відомостями плати за користування вагонами, з яких вбачається, що 6, 8 та 9 липня 2008 року спірні вагони були виключені з користування відповідача.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ним докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.55 Основного закону держави –Конституції України кожна особа має право на захист свого порушеного права у суді і згідно з вимогами ст.ст.33,34 ГПК України зобов’язана довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог, належними доказами.

Суд, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору в порядку ст.43 ГПК України, а саме:

- акт за підсумками перевірки залізничної станції «Красна Могила», який складено 11.11.08., в якому не вказано дату проведення перевірки та не вказано дату коли саме були знайдені на коліях відповідача пошкоджені вагони;

- чотири акти про пошкодження вагона форми ВУ-25 (а.с.20-23), складені та підписані сторонами по справі; завірені копії актів загальної форми (форми ГУ-23) від 07.07.08. №815, 08.07.08. №819, 09.07.08.№827 (відповідно, на три вагони), в яких вказано, що пошкоджені вагони прийняті з під’їзних колій станції «Комсомольська»та відправлені на станцію «Комсомольська»;

- завірені копії актів про технічний стан вагона (контейнера) форми ГУ-106 від 07.07.08. №10, 08.07.08. №11, 09.07.08.№12 (відповідно, на ті ж самі три вагони), в яких вказано про пошкодження вагонів в результаті розкрадання вантажу, дійшов висновку, що належні та допустимі докази факту користування відповідачем вагонами або простою по вині відповідача вагонів в період з 06.07.08. по 23.07.08. в матеріалах справи відсутні.

Жодний з вказаних документів не містить об’єктивної інформації про простій вагонів по вині відповідача або факт користування відповідачем вагонами у вказаний період часу.

Крім того, на вимогу суду пред’явити для огляду оригінали актів загальної форми (форми ГУ-23) та оригінали актів про технічний стан вагона (контейнера) форми ГУ-106 представники позивача відповіли відмовою, посилаючись на відсутність таких документів. Відповіді на питання щодо складання актів по трьох вагонах, тоді як позов заявлено за користування чотирма вагонами, позивач не надав.

Таким чином, твердження позивача про простій вагонів у вказаний період часу по вині відповідача матеріалами справи не підтверджені. Докази факту порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача на суму 15488грн. в матеріалах справи відсутні.

За огляду на викладене позов в частині 15488грн. слід визнати не підтвердженим належними доказами, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Позов в частині 343,30грн., визнаний відповідачем, слід задовольнити, оскільки такі дії відповідача не порушують закон та прав і охоронюваних інтересів інших осіб та відповідають умовам ст.22, п.5ст.78 ГПК України.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,п.5ст.78, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області, вул. ім. Енгельса, 1, ід. код 32355669 на користь Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк, вул.. ім.. Артема, 68, ід. код 25946445 плату за користування вагонами в сумі 343,30грн., витрати по державному миту в сумі 3,43грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сумі 6,78грн. Видати наказ.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 07.07.09.

Суддя Р. Шеліхіна