Court ruling № 416850, 22.06.2006, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                                       У Х В А Л А

                                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

   22 червня 2006 року                                                                                    м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – судді  Шипуліна Т.М.,

суддів: Карася О.В., Сергейчука О.А., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на рішення Господарського суду Львівської області від 30 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року по справі за позовом Приватного підприємства “Солітон” до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та  процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі, колегія

                                                         В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року, позовні  вимоги ПП “Солітон” задоволено частково, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000622320/0/1325/23-213 від 28.01.2005р. та № 0000622320/1/20804385/3439 від 2502.2005р. про визначення позивачу суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 37423, 94 грн. (основний платіж 27 966,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції   9 457,19 грн.) прийнятих відповідачем за порушення, на їх думку, вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97 ВР від 22.05.1997 р., п.п. 1.2 п. 1 «Правил оформлення перевізних документів» № 644 від 21.11.2000 року, а саме, позивачем було занижено податок на прибуток у 2003 році на суму 13559,00 грн. та у 2004 році на суму 15866,00грн. Підприємством віднесено до складу валових витрат витрати по залізничних послугах, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов’язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку: за IIIквартал 2003 року – 39365,00 грн., IVквартал 2004 року – 63464,00 грн.

В задоволені позовних вимог, які стосуються визнання недійсними оскаржуваних повідомлень-рішень в частині встановлення порушень Приватним підприємством «Солітон» щодо зайвого включення до складу валових витрат монтажу пожежної сигналізації згідно угоди № 207/3 від 03.07.2003 р. на суму 5833,00грн.( под. № 1987 від 08.07.2003 р. ВАТ «Спецавтоматика») – відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 21 листопада 2005 року подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2005 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження та витребувана справа.

УхвалоюВищогоадміністративногосуду Українивід18 травня2006 року визнаноза можливепопереднєпровадження  по справі.

В касаційній скарзі ДПІ у Галицькому районі м. Львова просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд, оскільки при постановлені судових рішень судами неповно з’ясовано обставини, що мають значення для даної справи, а також порушені норми матеріального права і зокрема судами не враховано порушення позивачем п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97 ВР від 22.05.1997 р. із внесеними змінами і доповненнями, оскільки не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому ДПІ у Галицькому районі м. Львова вважає, що відповідно до п.п. 1.2 п. 1 «Правил оформлення перевізних документів» № 644 від 21.11.2000 року, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, накладна є обов’язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної палати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкарським способом.

Касаційна скарга ДПІ у Галицькому районі м. Львова підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги ПП «Солітон» щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000622320/0/1325/23-213 від 28.01.2005р. та № 0000622320/1/20804385/3439 від 2502.2005р. про визначення позивачу суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 37423, 94 грн. (основний платіж 27 966,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції 9 457,19 грн.), судипершої та апеляційної інстанціїправильно виходили зположеньпідпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Солітон» та ТзОВ «Тайм» укладено договір № 260 від 03. 01. 2003 року про надання транспортно - експедиційних послуг з відправки та одержання вантажів залізницею. За надані послуги ТзОВ «Тайм» виставляв податкові накладні та згідно вказаного договору між сторонами були підписані акти здачі – прийняття робіт, за вказані послуги позивач перерахував товариству кошти згідно платіжних доручень.

При цьому суди прийшли до обґрунтованого висновку про те, що здійснюючи господарські операції, які належно підтверджені первинними документами позивач мав право віднести їх вартість до валових витрат.

Виходячи з положень підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 — 5.8 цієї статті, суди правильноприйшлидо висновкупро те, що зазначеніпослугивідносятьсядо господарської діяльності, тому позивач правомірно відніс вартість вказаних послуг у сумі 102829,00 грн. до валових витрат.

Відповідно до п. 1.7 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності — юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами» (затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002 р. № 429), факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до правильного висновку про наявність підстав для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000622320/0/1325/23-213 від 28.01.2005р. та № 0000622320/1/20804385/3439 від 2502.2005р. в частині визначення позивачу суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 37423, 94 грн. (основний платіж 27 966,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції   9 457,19 грн.).

Оскільки позивачем не було доведено правомірність віднесення до валових витрат 5833,00 грн. за монтаж пожежної сигналізації, ДПІ у Галицькому районі м. Львова правильно встановила порушення позивачем Приватним підприємством «Солітон» по зайвому включенню до складу валових витрат монтажу пожежної сигналізації згідно угоди № 207/3 від 03.07.2003 р. на суму 5833,00грн.( под. № 1987 від 08.07.2003 р. ВАТ «Спецавтоматика»), а тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, а суд апеляційної інстанції з ним погодився, про відмову в задоволені позовних вимог в цій частині.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності у позивача накладної на перевезення на увагу не заслуговують, оскільки вона відповідно до «Правил оформлення перевізних документів» є договором між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. За договором № 260 від 03.01.2003 року відправником по господарських операціях виступає ТОВ «Тайм».

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1 ,227, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 30 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий: _____ Шипуліна Т.М.

Судді:             ______Карась О.В.

                                       ______ Сергейчук О.А.

______  Степашко О.І.

______  Усенко Є.А.