Court ruling № 41684338, 02.12.2014, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 461/7403/14-к Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 11-кп/783/618/14 Доповідач: Валько Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого-судді: Валько Н.М.

суддів: Тенюха В.П., Урдюк Т.М.

при секретарі судового засідання: Мержвінській О.А.

з участю прокурора: Камінського М.М.

захисника: ОСОБА_1

потерпілого: ОСОБА_2

представника ОСОБА_3: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 07 серпня 2014 року про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

Даною ухвалою клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУМВС України у Львівській області Форись Р.Б. про застосування примусових заходів медичного характеру задоволено та застосовано відносно ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до вступу ухвали в законну силу залишено без змін.

Приймаючи дане рішення суд мотивував його тим, що згідно акту судово-психіатричного експерта № 75 від 04.06.2014 року ОСОБА_3 страждає психічними захворюваннями у формі параноїчної шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; в період інкримінованих йому діянь, ОСОБА_3 також перебував у хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; він потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

У поданій апеляції потерпілий, не погоджуючись з ухвалою суду 1-ї інстанції, вважає її передчасною, такою, що винесена без повного та об'єктивного дослідження всіх матеріалів справи та без належної оцінки доказів. При цьому, покликається на те, що акт судово-психіатричного експерта №75 був зроблений без тривалого дослідження ОСОБА_3, що може свідчити про можливість ОСОБА_3 введення в оману членів комісії щодо його психологічного стану. Зокрема, апелянт зазначає, що він тривалий час знайомий із ОСОБА_3 у зв'язку з чим, в нього є підстави вважати, що ОСОБА_3 може свідомо ухилятися від відповідальності, його попередня поведінка не свідчить про наявність будь-яких психічних захворювань; будь-якої підозрілої поведінки у ОСОБА_3 перед скоєнням злочину не було, що підтверджується показами його матері в судовому засіданні про те, що вона змін в поведінці ОСОБА_3 не відчувала. Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити його клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який подану апеляційну скаргу заперечив, вважає рішення суду 1-ї інстанції законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а подану апеляцію без задоволення, позицію потерпілого ОСОБА_2, який подану ним апеляційну скаргу підтримав, просить її задоволити, захисника ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, які апеляцію заперечили, вивчивши матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3, матеріали кримінального провадження № 12014140050001398, проаналізувавши доводи поданої апеляційної скарги, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Згідно ст.94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Як вбачається із акту судово-психіатричного експерта № 75 від 04.06.2014 року, ОСОБА_3 страждає психічними захворюваннями у формі параноїчної шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; в період інкримінованих йому діянь, ОСОБА_3 також перебував у хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; він потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. (т.2 матеріалів кримінального провадження №12014140050001398 а.с.159-164).

Крім цього, у суді 1-ї інстанції експерт ОСОБА_6 повністю підтримав акт судово-психіатричного експерта №75 від 04.06.2014р. та ствердив, що ОСОБА_3 хворіє психічним захворюванням - параноїчною шизофренією і потребує примусового лікування у психіатричному закладі із суворим наглядом.

Колегія Суддів вважає, що акт судово-психіатричного експерта № 75 від 04.06.2014, який у районному суді підтримав експерт, у повній мірі обґрунтовує застосування відносно ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Що стосується покликань апелянта на не вжиття заходів судом 1-ї інстанції щодо участі ОСОБА_3 у розгляді питання про його примусову госпіталізацію до психіатричного закладу, Колегія Суддів вказує на наступне.

Відповідно до ст.512 КПК України судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника згідно із загальними правилами КПК України. Участь особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, не є обов'язковою і може мати місце, якщо цьому не перешкоджає характер розладу психічної діяльності чи її психічного захворювання.

Оскільки, згідно акту судово-психіатричного експерта № 75 від 04.06.2014 ОСОБА_3 страждає психічним захворюванням у формі параноїчної шизофренії, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи без його участі.

Колегія Суддів не вбачає необхідності в участі ОСОБА_3 у розгляді справи і у суді апеляційної інстанції.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи у суді 1-ї інстанції приймав участь захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1, а також законний представник - ОСОБА_4, які доповідали щодо обставин справи, чим дотримано вимоги чинного КПК України.

З уваги на викладене, Колегія Суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до вірного переконання про доцільність застосування відносно ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують. Порушень закону, які б впливали на законність прийнятого судом першої інстанції рішення, Колегією Суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.405; 407; 419 КПК України, Колегія Суддів, -

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 07 серпня 2014 року про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 07 серпня 2014 року - без змін.

С У Д Д І :

Н.М.Валько В.П.Тенюх Т.М.Урдюк