26.11.2014 Справа № 482/1847/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
26 листопада 2014 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді Ітріна М.В.,
при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства „Артемівськ Вайнері" (далі - Підприємство) про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 24 жовтня 2014 року звернувся до суду з вказаними вимогами до відповідача, які в подальшому збільшив.
Вказав, що вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 12 жовтня 2007 р. ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з відповідачем визнано винним та призначено покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, в результаті якого загинув його батько ОСОБА_4.
Цим же вироком, зокрема на його утримання з відповідача стягувалися грошові кошти в сумі 153,33 грн до повноліття.
З посиланням на ст. 1200 ЦК України просив стягувати з відповідача на його користь шкоду в сумі 406 грн щомісячно, посилаючись на те, що з досягненням повноліття навчається у вищому учбовому закладі.
У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання представника не надіслав, але надали суду письмове клопотання, в якому просили справу розглянути без участі їх представника, не зазначивши свою правову позицію з приводу вимог.
Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом те, що 12 жовтня 2007 р. вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області визнано винним і засуджено до певного виду і міри покарання ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Зі змісту вироку вбачається, що 29 червня 2007 р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем „Skoda Superb Elegance 1.8", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що на правовій підставі перебуває у володінні ЗАТ „Артемівський завод шампанських вин „Артемівськ Вайнері", рухаючись по автодорозі Р-06 Ульянівка-Миколаїв, на 185 км. + 650 м. поблизу с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області, у порушення вимог Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем „ВАЗ-2101", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5
В результаті дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_5 та пасажир автомобіля „ВАЗ-2101" ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці події.
Позивач ОСОБА_2 є дитиною загиблого в цій ДТП ОСОБА_4
Цим же вироком вирішено стягувати з Підприємства на утримання малолітнього - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто позивача, щомісячно 153,33 грн до його повноліття.
Рішеннями Новоодеського районного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2011 р. і 19 березня 2013 р. розмір грошової суми на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 збільшено до 320 грн і 382,30 грн відповідно, до його повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_2 досяг повноліття, отже стягнення з Підприємства виплат за вказаними рішеннями судів у зв'язку з настанням цієї події припинені.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають, зокрема, його дитина, якій шкода відшкодовується до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Судом з'ясовано, що з 1 вересня 2013 року і до цього часу повнолітній ОСОБА_2 навчається на 2-му курсі Навчально-наукового інституту фізичної культури і спорту Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського, з денною формою навчання, з терміном 4 роки, тобто по 30 червня 2017 р.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.
За правилами ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь Держави судові витрати у виді судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Стягувати з приватного акціонерного товариства „Артемівськ Вайнері" (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. П. Лумумби, 87, ідентифікаційний код 00412168) на користь - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, шкоду, завдану смертю потерпілого у розмірі - 406 (чотириста шість) гривень щомісячно, починаючи з 24 жовтня 2014 року і до закінчення ним навчання в Навчально-науковому інституті фізичної культури і спорту Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського, тобто до 30 червня 2017 року.
Стягнути з приватного акціонерного товариства „Артемівськ Вайнері" (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. П. Лумумби, 87, ідентифікаційний код 00412168) на користь Держави судовий збір в сумі - 243,60 (двісті сорок три гривень 60 коп.) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
The court decision No. 41665470, Nova Odesa District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 26.11.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 482/1847/14-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: