Decision № 41643978, 27.11.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.14р. Справа № 904/7084/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", 49029, м.Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, 49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 20а

про стягнення 2929,61 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Єрмілко Т.А. - юрисконсульт за довіреністю № 79юр від 01.08.2014 року

Від відповідача Ткаченко Г.І. - старший юрисконсульт за довіреністю № 2654/УР від 04.06.2014 року

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення основного боргу в сумі 2456,79 грн., 3% річних в сумі 140,65 грн., інфляційних витрат в сумі 332,17 грн., судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором технічного обслуговування систем газопостачання від 01.01.2012 року № 1512/03/127536 в частині своєчасного та повного розрахунку за отримані послуги з газопостачання.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позов від 21.10.2014 року) посилаючись на те, що Державна казначейська служба України реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Ухвалою суду від 13.11.2014 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі № 904/7084/14 продовжено терміном на 15 днів, а саме до 27.11.2014 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", як виконавцем, та Головним Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, як замовником, укладено договір на технічне обслуговування систем газопостачання за № 1512/03/127536 за умовами п. 1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з технічного обслуговування газопроводів та споруд на них, які належать замовнику та знаходяться за адресою: вул. Далека, б. 2А, а замовник приймає на себе зобов'язання оплатити зазначені послуги в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору перелік послуг, що надаються виконавцем, кількість, періодичність їх виконання визначаються відповідно до діючих Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 року за № 254 та ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання".

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг, передбачених цим договором, визначається за цінами діючих кошторисів, затверджених виконавцем і зазначених у додатку № 1.

Вартість договору, згідно з додатком № 1 до цього договору, складає 4738,82 грн. (п. 2.3 договору).

За приписами п. 2.4 договору виконані роботи оплачуються замовником щомісячно, до 5-го числа місяця наступного за звітним відповідно до виставленого рахунку та актів наданих послуг.

Пунктом 3.2.4 договору передбачено зобов'язання замовника своєчасно та в повному обсязі оплачувати за отримані послуги.

Факт надання послуг підтверджується підписаними актами виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 4.1 договору).

Договір набирає чинності з 01.01.2012 року та діє до 31.12.2012 року. Якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії цього договору не заявить про його розірвання, то його дія продовжується на наступний календарний рік (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу протягом червня 2012 року - грудня 2012 року послуги з технічного обслуговування газопроводів на загальну суму 2456,79 грн., що підтверджується підписаними актами на технічне обслуговування вуличних газопроводів від 15.06.2012 року за № 1512/03/127536/48572, від 16.07.2012 року за № 1512/03/127536/48939, від 14.09.2012 року за № 1512/03/127536/49458, від 15.10.2012 року за № 1512/03/127536/50004, від 15.11.2012 року за № 1512/03/127536/50307, від 11.12.2012 року (а. с. 10-15).

Факт отримання відповідачем рахунків та вищевказаних актів на технічне обслуговування вуличних газопроводів підтверджується листом заявою відповідача від 13.11.2014 року (а. с. 45).

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач не розрахувався з позивачем за отримані послуги; сума боргу відповідача перед позивачем склала 2456,79 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено наступне: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 140,65 грн. за загальний період з 06.07.2012 року до 10.09.2014 року, інфляційних в сумі 332,17 грн. за загальний період з липня 2012 року до серпня 2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зважає на приписи п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Однак, після здійснення перерахунку за скоригованим періодом згідно з приписами вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в меншому розмірі (позивач просить стягнути інфляційні в розмірі 332,17 грн., тоді як за період з 01.08.2012 року до 31.08.2014 року сума інфляційних становить 332,52 грн.), що є правом позивача.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 20а, код ЄДРПОУ 08592141) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, р/р 26005232299002 у ПАТ КБ "Надра" м. Київ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20262860) 2456 (дві тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 79 коп. - основного боргу, 140 (сто сорок) грн. 65 коп. - 3% річних, 332 (триста тридцять дві) грн. 17 коп. - інфляційних, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Повне рішення складено - 01.12.2014 року.

Суддя С.П.Панна