№ 41604021, 25.11.2014, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р. Справа№ 910/11243/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача:Гудзій Д.М.- представник;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014

у справі № 910/11243/14 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

до Української державної корпорації по виконанню монтажних

і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд"

про стягнення 174 245 959, 05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" про стягнення 174 245 959,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 1356 від 23.03.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" у справі № 910/11243/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2014.

13.11.2014 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 13.11.2014 оголошено перерву до 25.11.2014.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції від Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточні рахунки відповідача та на зазначене у цій заяві майно. Крім того, позивач просить до винесення судового рішення по справі заборонити відповідачу та юридичним особам, зазначеним в цій заяві, здійснювати будь-які дії з реалізації та/або переміщення майна відповідача, зазначених у Додатках до цієї заяви.

Зазначена заява мотивована тим, що відповідач постійно порушує передбачені Договором строки виконання своїх зобов'язань, залишав без відповіді та задоволення усі направлені позивачем претензії, безпідставно не визнає заявлені до нього позовні вимоги, затягує строки розгляду судових справи № 910/11243/14 та 910/11242/14 шляхом неявки на судові засідання. Також відповідач постійно порушував та порушує строки виконання грошових зобов'язань у відношенні свої контрагентів. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про цілеспрямоване намагання відповідача уникнути та/або ускладнити виконання своїх грошових зобов'язань.

Відповідно до вимог ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частинами 1,2 ст.67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на те, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення належного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, крім того, враховуючи те, що зазначена заява позивача не містить доказів наявності фактичних обставин, з яким пов'язується застосування викладених в ній видів забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про забезпечення позову.

В судовому засіданні 25.11.2014 представника Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів узгодження/перенесення строків і порядку робіт за договором № 1356, а саме : копію листа від 15.04.2013 № 12Кр1356-1/226/0, копію листа від 29.03.2013 №01/1770/05, копію наказу від 27.03.2013 № 376, копію акту допуску № 1 від 05.04.2013 з додатком від 24.03.2014 та копію листа від 22.08.2014 № 12Кр1356-1/2676/1 з додатками.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В своєму клопотанні відповідач зазначає, що наведені докази не подавались в суді першої інстанції, оскільки позивач заперечував строки виконання і порядок взаємодії сторін за договором саме в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає наведені доводи представника відповідача обґрунтованими та приходить до висновку про задоволення клопотання представника Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" та долучення вище перелічених додаткових доказів до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 25.11.2014 не з'явився, між тим до початку слухання спраи в цей же день подав через відділ документального забезпечення суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване участю представника скаржника в іншому судовому засіданні в місцевому господарському суді.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Однак, це є правом суду, а не обов'язком, при цьому суд враховує вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи пояснення представника позивача, надані в судовому засіданні 13.11.2014, відсутність в зазначеному клопотанні обґрунтованих доводів щодо неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.09.2011 між позивачем(замовником) та відповідачем( підрядником) було укладено Договір №1356 (надалі - Договір), згідно якого відповідач зобов'язується за завданням позивача на свій ризик зі своїх матеріалів та обладнання виконати роботи з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС, а позивач прийняти та оплатити такі роботи загальною вартістю 835 795 236,00 грн.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Підрядник повинен виконати Роботи, якість яких відповідає умовам Договору, державним будівельним нормам та нормам діючого законодавства.

Згідно з п.4.3.8. Договору Підрядник зобов'язаний виконувати Роботи якісно, відповідно до вимог діючих нормативних документів, графіку виконання та відображення вартості робіт (Додаток 2а до Договору) і не допускати відхилень від проектно-кошторисної документації. У разі виникнення необхідності змін до проектно- кошторисної документації, Підрядник направляє для узгодження свої пропозиції Замовнику.

Пунктом 4.3.11 Договору визначено, що Підрядник повинен здійснювати самостійно відповідно до узгоджених термінів будівництва поставку на об'єкт технічного переоснащення необхідних конструкцій і матеріалів, обладнання, контролювати якість, комплектність поставки цих ресурсів, нести повну відповідальність за їх випадкову втрату і пошкодження до моменту прийняття об'єкта технічного переоснащення в експлуатацію Замовником.

Відповідно до п. 10.1. Договору, оплата по Договору проводиться шляхом попередньої оплати Замовником, яка здійснюється на підставі оригіналу рахунку Підрядника протягом 10 днів з моменту отримання оригіналу в розмірі не більше 30% від ціни Договору для:

а. виконання проектних робіт;

б. виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт;

в. постачання обладнання.

Разом з оригіналом рахунку Підрядник надає на узгодження Замовнику розрахунок попередньої оплати з зазначенням її цільового призначення, на підставі якого Замовник буде перераховувати Підряднику грошові кошти.

Підрядник протягом 45 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати щомісячно підтверджує їх використання згідно з підписаними Замовником:

а. актами виконання проектно-вишукувальних робіт;

б. актами ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3;

в. видаткової та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН,

а також щомісячно надає акти-звіти про використання попередньої оплати.

В разі не надання письмового звіту про використання та/або нецільове використання отриманої попередньої оплати, Підрядник зобов'язується повернути суму отриманої від Замовника попередньої оплати протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання від Замовника відповідної вимоги про повернення попередньої оплати шляхом перерахування вказаної в даному Договорі суми на поточний рахунок Замовника.

Згідно з п.10.8 Договору Замовник має право перерахувати кошти на поточний рахунок Підрядника у вигляді додаткової попередньої оплати, крім тієї, що передбачене п.10.1. цього Договору. При цьому у будь-якому випадку розмір попередньої оплати, який надається Замовником Підряднику, не може бути більше 50% від ціни Договору. При цьому дана умова не звільняє Підрядника від виконання всіх взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в зв'язку з порушенням відповідачем строку виконання робіт за Договором, у відповідності до п.4.1.1. Договору та ст. 849 Цивільного кодексу України, позивач прийняв рішення про розірвання договору в односторонньому порядку та направив відповідачу лист від 03.06.2014 року №01/1224, в якому позивач повідомив відповідача про своє рішення щодо розірвання Договору. За таких обставин позивач вважає Договір розірваним та вимагає повернення суми авансу в розмірі 174 245 959,05 грн. за невиконані відповідачем роботи, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, який позивач вважає майном, яке відповідач утримує безпідставно.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що у позивача не виникало право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір, оскільки обставинами справи не підтверджуються порушення відповідачем умов Договору, які можуть бути підставами його розірвання відповідно до п.4.1.1. Договору.

Матеріали справи містять листи позивача №01/8301/05 від 11.12.2012, №12/3702 від 12.04.2013, №12/5019 від 21.05.2013, №02/394/1 від 10.02.2013, №02/395/1 від 10.02.2013 та №02/738 від 28.03.2014 на підтвердження внесення позивачем змін до "Завдання на проектування" після узгодженого позивачем і відповідачем строку виконання першого етапу робіт з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС, а саме "Проектні роботи та експертиза", визначеного додатковою угодою №3 до Договору, а саме 28.02.2013.

На думку відповідача, за наведених обставин положення ст. 1212 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, що існують між позивачем та відповідачем за Договором, оскільки лист позивача №01/1224 від 03.06.2014 не може вважатись належним способом розірвання Договору, а тому Договір продовжує діяти на момент подання позову та розгляду справи судом, а відтак, всі грошові кошти отримані відповідачем від позивача на підставі Договору регулюються на даний час відповідно до виконання умов договору.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору Замовник має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей Договір, а також вимагати відшкодування збитків, у разі невиконання (протягом 30 робочих днів) зобов'язань Підрядником, а саме порушення строків виконання робіт, поставки обладнання та/або заміни неякісного обладнання, письмово повідомивши про це його у строк за 14 календарних днів до дати розірвання Договору.

В обґрунтування наявності у позивача підстав для реалізації права на розірвання Договору відповідно до п.4.1.1. Договору позивач посилається на той факт, що відповідач не виконав перший етап робіт з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС, а саме: "Проектні роботи та експертиза" у відповідності до умов Договору в строк до 28.02.2013, встановлений додатковою угодою №3 до Договору.

Між тим, матеріали справи не містять жодних доказів про направлення відповідачу претензій щодо строків та змісту виконаних робіт з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС за Договором, або інших відповідних вимог щодо виконання Договору відповідачем.

При цьому, відповідно до п. 3 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №651/19389 від 1 червня 2011р. "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів" (надалі - "Наказ") "Для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування".

Відповідно до п.4. Наказу вихідні дані складаються з містобудівних умов та обмежень; технічних умов; завдання на проектування.

Згідно з п. 9 вказаного Наказу проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.

Пункт 10 Наказу передбачає, що склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Пунктом 2.2. Договору сторони підтвердили, що розроблена та передана Замовнику проектно-кошторисна документація за обсягом проектування має відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-2004/2012 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".

Відповідно до п.9. додатку А до ДБН А.2.2-3-2012, замовник надає проектувальнику наступні технічні дані при реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні об'єктів будівництва:

1) висновки про результати інструментального обстеження будівельних конструкцій, обмiрювальні креслення, відомості про послідовність перенесення діючих інженерних мереж та комунікацій, дані з інвентаризації існуючих на підприємствах (будинках, спорудах) джерелах забруднення;

2) висновки та матеріали, виконані за результатами обстеження діючих виробництв, конструкцій будинків та споруд;

3) технологічні планування діючих виробництв (цехів), ділянок зі специфікацією обладнання і відомостями про його стан;

4) умови на розміщення інвентарних тимчасових будинків і споруд, підйомно-транспортних машин та механізмів, місць складування будівельних матеріалів тощо;

5) переліки існуючих будинків (приміщень) і споруд, підйомно-транспортних засобів підприємства (будинку, споруди), які можуть бути використані в процесі виконання будівельних робіт;

6) інші необхідні дані.

Позивач листом від 11.12.2012 направив зауваження до Додатку №1 до Договору "Завдання на проектування", подані начальниками ЦТАІ, хімцеху, електроцеху.

Після чого, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №3 до Договору , відповідно до якої перший етап робіт з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС, а саме: "Проектні роботи та експертиза" мав бути завершений 28.02.2013р.

Проте, лише 12.04.2013 позивач направив відповідачу узгоджене "Завдання на проектування" відповідно до вимог ДБН А2.2-3:2012.

Після чого, відповідно до листа позивача від 21.05.2013, позивач направив змінене "Завдання на проектування" з врахуванням рекомендацій Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Як вбачається з тексту листа відповідача від 04.02.2014, направлене позивачем відповідачу "Завдання на проектування" в листі від 12.04.2013 та 21.05.2013 не було затверджене позивачем відповідно до вимог Наказу.

Узгоджене та затверджене позивачем "Завдання на проектування" було направлене відповідачу лише 28.03.2014 (лист позивача від 28.03.2014).

Також, листом від 10.02.2014 позивач доручив відповідачу провести експертизу проектної документації в ДП "Укрдержбудекспертиза".

Після чого, отримавши від позивача доручення від 10.02.2014 на подачу проектної документації до ДП "Укрдержбудекспертиза", 03.04.2014 подав затверджену 28.03.2014 позивачем проектну документацію до ДП "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи", де дані документи перебували на час порушення провадженні у даній справі.

Відповідно до встановлених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку , що не маючи до 28.03.2014 затвердженого позивачем завдання на проектування, яке б відповідало вимогам державних будівельних норм, зокрема ДБН А.2.2-3-2012, відповідач не мав можливості відповідно до вимог Наказу передати проектну документацію на розгляд експертизи об'єктів будівництва та завершити виконання першого етапу робіт з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС, а саме "Проектні роботи та експертиза" в строк до 28.02.2013, передбачений додатковою угодою №3 до Договору.

Частиною 4. ст. 612 Цивільного України унормовано,що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора".

Відповідно до вимог ст. 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Матеріалами справи свідчать про те , що до закінчення передбаченого додатковою угодою №3, тобто 28.02.2013, строку, позивач не передавав відповідачу оформлене належним чином "Завдання на проектування", що спричинило неможливість, внаслідок прострочення замовника, завершення виконання відповідачем першого етапу робіт з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС, а саме: "Проектні роботи та експертиза" за Договором в строк до 28.02.2013р.

Таким чином, керуючись вищенаведеними нормами законодавства України,колегія суддів приходить до висновку про відсутність прострочення відповідача щодо виконання першого етапу робіт з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС, а саме: "Проектних робіт та експертизи" за Договором, з підстав фактичної зміни позивачем строків виконання першого етапу "Виконання проектних робіт".

За вказаних обставин, оскільки прострочення відповідача щодо виконання першого етапу робіт з технічного переоснащення енергоблоку №1 ДТЕК Криворізька ТЕС за Договором не настало, отже позивач не мав правової підстави для розірвання Договору відповідно до ст. 4.1.1. Договору.

Виходячи з вищенаведеного, лист позивача від 03.06.2014 року №01/1224 не може визнаватися як такий, що виданий на підставі п.4.1.1. Договору, а отже не свідчить про належне розірвання позивачем Договору у відповідності до вимог законодавства.

З огляду на те, що позивач не довів наявність підстав для виникнення у нього права на розірвання Договору, колегія суддів приходить до висновку, що на дату винесення судом рішення Договір є чинним, тобто правовідносини сторін за Договором не припинялися.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що Договір не визнається судом розірваним, до спірних правовідносин, що існують між Сторонами не може бути застосована стаття 1212 ЦК України, оскільки всі грошові кошти отримані відповідачем від позивача в оплату виконання робіт та поставки обладнання за Договором, ці договірні правовідносини зберігають чинність на підставі Договору, а тому Договір як правова підстава сплати грошових коштів відповідачу не відпала.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача не виникло права вимагати у відповідача повернення частини сплаченої за Договором попередньої оплати в розмірі 174 245 959,05 грн. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 по справі № 910/11243/14 залишити без змін.

Матеріали справи 910/11243/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська