Decision № 41542246, 24.11.2014, Yampil District Court of Vinnytsia Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа153/1276/14

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ДЗЕРИН М.М.

при секретарі ГУЛКОВСЬКІЙ Т.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом. Зазначила, що до 1985 року вона проживала в шлюбі із своїм чоловіком ОСОБА_3. У жовтні 1985 року ОСОБА_3 помер. З березня місяця 1995 року вона почала проживати у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4, з яким вела спільне господарство, мали спільний бюджет та мали взаємні права та обов'язки притаманні подружжю. З 1995 року по червень 2007 рік проживали разом в житловому будинку по АДРЕСА_1. 21 червня 2007 року вона разом із чоловіком ОСОБА_4 придбали інший житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_2 та разом в цьому будинку проживали до дня смерті чоловіка ОСОБА_4 За час проживання однією сім»єю крім житлового будинку по АДРЕСА_2 вони також за спільні сімейні кошти придбали автомобіль марки ЗАЗ TF698 К, інше рухоме майно та техніку. За час спільного проживання із ОСОБА_4 між ними склались усталені відносини, що притаманні подружжю. ОСОБА_4 являвся інвалідом І-ї групи, постійно лікувався, 3-4 рази на рік перебував на стаціонарному лікуванні і постійно лікувався амбулаторно. Будучи фактичною дружиною ОСОБА_4, вона постійно піклувалась про його здоров'я, доглядала опікувала, вели спільне господарство, тощо. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_4 помер в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області. За час спільного проживання як чоловіка та жінки нажили спільне майно, як нерухоме так і рухоме, і тому для захисту своїх майнових прав та законних інтересів на ? частку у спільному нажитому майні, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя вона вимушена звернутись до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні змінила свої позовні вимоги. Зазначила, що з метою дотримання принципу об'єктивності, повноти і справедливості розгляду цивільної справи і винесення законного і обґрунтованого судового рішення по справі, вважає за необхідне доповнити позовні вимоги і поставити перед судом також питання про встановлення факту, що спірний житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2 Ямпільського району Вінницької області та автомобіль марки ЗАЗ TF698 К10, номер кузова НОМЕР_1, 2011 року випуску, є об'єктами спільної сумісної власності подружжя та визнати за нею право власності в ідеальних частках на ? частку житлового будинку із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2 та автомобіля ЗАЗ TF698 К10, номер кузова НОМЕР_1, 2011 року випуску.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник законного представника малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судове засідання не з»явився. Надав письмову заяву в якій просить справу слухати у його відсутність. Просить в задоволенні позову відмовити повністю враховуючи заперечення від 24 жовтня 2014 року та письмові пояснення від 14 листопада 2014 року. Із письмових пояснень та заперечення встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не було доведено факт придбання за спільні кошти житлового будинку та автомобіля. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків та дослідивши письмові докази по справі суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Із показів свідка ОСОБА_7 встановлено, що позивач ОСОБА_1 та покійний ОСОБА_4 проживали разом однією сім»єю з 1995 року. За цей час вони придбали житловий будинок, робили в ньому ремонти, побудували гараж. Також придбали автомобіль. Покійний ОСОБА_4 постійно хворів і ОСОБА_1 доглядала його, обходила, возила на лікування.

Із показів свідка ОСОБА_8 встановлено, що позивач ОСОБА_1 та покійний ОСОБА_4 проживали разом однією сім»єю з 1995 року, але шлюб не реєстрували. За цей час вони придбали житловий будинок, побудували гараж та літню кухню, придбали автомобіль. Вели спільне господарство.

Із показів свідка ОСОБА_9 встановлено, що він знав покійного ОСОБА_4. З 1995 року покійний проживав з ОСОБА_1 однією сім»єю, але шлюб не реєстрували. Вели спільне господарство, вирощували городину, разом возили на базар продавати. На усі свята ходили разом у гості. В селі їх знали як сім»я.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об»єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.5) встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с.Писарівка Ямпільського району Вінницької області.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.6) встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області.

Із копії договору купівлі-продажу від 21 червня 2007 року (а.с.8) встановлено, що ОСОБА_4 купив у ОСОБА_10, інтереси якого представляла ОСОБА_11, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2

Із копії довідки виданої Великокісницькою сільською радою Ямпільського району Вінницької області від 12 серпня 2013 року №910 (а.с.9) встановлено, що ОСОБА_1 спів мешкала разом з ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року по АДРЕСА_2 в якому вони прожили багато років без реєстрації шлюбу.

Із копії акту обстеження від 15 серпня 2013 року (а.с.10) встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживала по АДРЕСА_2 не будучи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. В даному домоволодінні вона не була прописана.

Із копії акту від 09 серпня 2013 року (а.с.11) встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживала по АДРЕСА_2

Із копії ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року (а.с.17-18) встановлено, що позивачу ОСОБА_1 роз»яснино про право на звернення в суд з метою захисту своїх майнових інтересів шляхом пред»явлення позову про визнання права власності на частку спільно нажитого майна.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для неї юридичне значення, оскільки це є підставою для оформлення своїх майнових прав.

Факт спільного проживання однією сім»єю позивача та померлого ОСОБА_4 підтверджений в судовому засіданні наданими суду документами та показами свідків.

Таким чином, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в частині встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в іншому порядку, крім судового, позивач не може довести факт проживання її та ОСОБА_4 однією сім"єю без реєстрації шлюбу.

Вирішуючи питання, щодо визнання майна об»єктом спільної сумісної власності та визнання прав власності на нього, то в цій частині позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно ст. 60 СК України, (який набрав чинності з 1 січня 2004 року та норми якого поширюються на триваючі сімейні відносини, які виникли до набрання ним чинності і існували на час початку його дії) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ст.74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Згідно із ч. 4 ст.368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Отже, ОСОБА_1 скористалась своїм правом подати позов на загальних підставах, заявивши позов про визнання права власності на частку майна та пославшись на обставину спільного проживання у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4 як на підставу своїх позовних вимог.

Суд не бере до уваги твердження представника законного представника відповідача ОСОБА_12 - ОСОБА_6 про те, що позивачем ОСОБА_1 не доведено факт придбання спірного житлового будинку та автомобіля за спільні кошти, виходячи із наступного.

В судовому засіданні із показів свідків та письмових доказів, які не суперечать один одному, беззаперечно доведено факт проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із померлим ОСОБА_4 в період з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ведення ними в цей період спільного господарства, отримання від праці спільних доходів і несення спільних витрат, що є результатом придбання ними спільно спірного житлового будинку та автомобіля ЗАЗ TF698 К10.

В свою чергу представник відповідача ОСОБА_12 - ОСОБА_6 не надав суду жодного належного і допустимого доказу, які б підтверджували його пояснення (заперечення проти позову) та спростовували б твердження позивачки, покази свідків і письмові докази в частині, що спірний житловий будинок та автомобіль ЗАЗ TF698 К10, номер кузова НОМЕР_1, 2011 року випуску був придбаний за особисті кошти покійного ОСОБА_4

Також суд не може взяти до уваги твердження про те, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Ямпільської РДА, як соціальний працівник та їй було призначено компенсацію за надання соціальних послуг інваліду 1 групи ОСОБА_4, так як дана обставина спростовується відповіддю управління соціального захисту населення Ямпільської РДА від 17 жовтня 2014 року (а.с.77). З даного листа вбачається, що відповідно до «Порядку призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558. Згідно п. 1 цієї Постанови компенсація виплачується непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами). Соціальні послуги інваліду І групи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на період з 22 січня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року надавала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителька АДРЕСА_2 Особа, яка надає соціальні послуги і отримує компенсацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 не являється соціальним працівником.

За таких обставин суд вважає доведеним факт проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року, тобто до дня його смерті. Тому у суда є всі підстави для встановлення факту що житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2 та автомобіль ЗАЗ ТF698 К10, номер кузова НОМЕР_4, 2011 року випуску, є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області та визнати за ОСОБА_1 право власності в ідеальних частках на 1/2 частку житлового будинку із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2 та автомобіля ЗАЗ ТF698 К10, номер кузова НОМЕР_4, 2011 року випуску.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 235, 259 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.368, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст.3, 60, 63, 74 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заявлені позовні вимоги - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_4 в період з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року, тобто до дня його смерті.

Встановити факт, що житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2 та автомобіль ЗАЗ ТF698 К10, номер кузова НОМЕР_4, 2011 року випуску, є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в ідеальних частках на 1/2 частку житлового будинку із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в ідеальних частках на 1/2 автомобіля ЗАЗ ТF698 К10, номер кузова НОМЕР_4, 2011 року випуску.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ М.М.ДЗЕРИН