Court ruling № 41533741, 07.10.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/71631/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року

у справі № 1170/2а-1220/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віконт» (далі - ТОВ «Віконт»; позивач) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кіровоградська ОДПІ; відповідач), в якому просило: визнати нечинним повністю рішення № 56 від 23 лютого 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; поновити позивача в реєстрі платників податку на додану вартість; зобов'язати відповідача внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Віконт».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення № 56 від 23 лютого 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено позивачу з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1,70 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Віконт» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 07 травня 2002 року, у зв'язку з чим йому видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 15237180.

В свою чергу, комісією, створеною відповідно до наказу Кіровоградської ОДПІ № 34 від 15 червня 2010 року, встановлено наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу позивача.

З огляду на викладене, контролюючим органом прийнято рішення № 56 від 23 лютого 2011 року про анулювання реєстрації ТОВ «Віконт» як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з частиною 11 статті 19 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон № 755-IV) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

При наданні оцінки правомірності прийняття контролюючим органом рішення № 56 від 23 лютого 2011 року судовими інстанціями обґрунтовано враховано те, що позивачем 10 грудня 2010 року та 30 березня 2011 року здійснювалась державна реєстрація змін до Статуту товариства та відповідно до вимог Закону № 755-IV заповнювалась реєстраційна картка форми № 3, зміст якої фактично підтверджує відомості про юридичну особу, що, зокрема, свідчить про неправомірність рішення відповідача про анулювання реєстрації ТОВ «Віконт» як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Костенко М.І.