Sentence № 41531476, 13.11.2014, Lysychansk City Court of Luhansk Oblast

ВИРОК

Именем України 415/3954/14-к

1-кп/415/413/14

13.11.2014 року Лисичанський міський суд Луганській області в складі : головуючої судді Дядько Л.І.

при секретарі Лебединській Л.М.,

за участю прокурора Колєсниковій Ю.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувші в відкритому судовому засідании в приміщенні суду міста Лисичанська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганський області, цигана, громадянина України, з освітою 3 класу, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 10.06.2004 року Лисичанським міським судом за ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 296, 69, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 02.12.2004 року Лисичанським міським судом за ч.1 ст. 186, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 12.05.2009 року Лисичанським міським судом за ч.1 ст. 384 КК України до 2 років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, 17.10.2012 року Лисичанським міським судом за ч.2 ст.190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбута частина покарання у вигляді 8 місяців обмеження волі за вироком Лисичанського міського суду від 12.05.2009 року, що відповідно до ст. 72 КК України складає 4 місяці позбавлення волі, остаточно призначено покарання 1 рік 10 місяців позбавлення волі, 05.12.2012 року Лисичанським міським судом за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно до 2 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 26.06.2014 року на підставі ст.7 Закону України «Про амністію в 2014 році», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину передбаченому ст.185 ч.2 КК України,

встановив:

18.08.2014 року, приблизно о 02 годині, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав мобільний телефон «Nokia C3-01» вартістю 180 грн., карту пам'яті типу «MicroSD» ємкістю 2 Gb вартістю 45 грн., золоту печатку вагою 7, 21 г вартістю 2020 грн., та гроші у сумі 1500 грн., які належали ОСОБА_3, заподіявши йому майнову шкоду на загальну суму 3745 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нім кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Він дійсно заволодів майном потерпілого ОСОБА_3. У скоєному щиросердно розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, доведено та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, якій раніше неодноразове судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставина, що обтяжуєть покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді арешту так як він щиро розкаявся в скоєному, частина майна, яке було їм викрадено у потерпілого повернуто останньому, але враховуючи, що ОСОБА_2 неодноразове судиме за аналогічні злочини, суд вважає, що покарання в вигляді арешту буде необхіднім та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати на залучення експертів складають за проведення експертизи металів, сплавів та виробів з них у розмірі 984 грн., за проведення дактилоскопічної експертизи у сумі 1229,70 грн.

Прокурор заявила клопотання запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_3 позов в частини невідшкодованої шкоди не заявив, що не позбавляє його права звернення до суду в порядку цивільньного судочинству.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців з триманням засудженого в умовах ізоляції.

Початок строку покарання обчислювати з 28 серпня 2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній-триманння під вартою.

Речові докази, а саме: сліди рук залишити в матеріалах кримінального провадження.

Мобільний телефон «Нокія С3-01», карту пам'яті та золоту печатку вагою 7,28 граму , яки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення експертизи металів, сплавів та виробів у розмірі 984 грн. (дев'ятсот вісімдесят чотири гривні) за наступними реквізитами (рахунок №31117115700051, код бюджетної класифікації 24060300, одержувач коштів УДКСУ м. Лисичанська, ідентифікаційний код 37800278, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 1229,70 грн. (одна тисяча двісті двадцять дев'ять гривень ) за наступними реквізитами (рахунок №31117115700051, код бюджетної класифікації 24060300, одержувач коштів УДКСУ м. Лисичанська, ідентифікаційний код 37800278, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківській області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя Л.І.Дядько