Court ruling № 41512540, 29.10.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/84147/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 по справі №2а-10735/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторянка» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторянка» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя від 11.08.2010 №0002542308 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11510,30грн. В інші частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Запоріжжя 23.11.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.12.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 по справі №2а-10735/10/0870 в частині задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Запоріжжя посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пункту 12 статті 3, статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області проведено перевірку магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторянка» з питань дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, про що складено акт від 27.07.2010 №0161/08/00/23/19282797.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Хуторянка» пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на 1899,20грн.; та пункту 12 статті 3 зазначеного Закону, яке полягало у не забезпеченні ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 5755,15грн.

На підставі акту від 27.07.2010 №0161/08/00/23/19282797 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Запоріжжя прийнято рішення від 11.08.2010 №0002542308 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторянка» штрафних (фінансових) санкцій на суму 21006,30грн., у тому числі 11510,30грн. - за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», 9496,00грн. - за порушення пункту 13 статті 3 цього Закону.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до статей 1, 4, частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, яка уособлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що бухгалтерський облік Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторянка» ведеться на підставі договору аудиторською фірмою «Діалог». З метою єдиного бухгалтерського обліку вся первинна документація підприємства знаходиться за юридичною адресою на підставі якої і заносяться дані до електронної бази даних та здійснюється єдиний облік.

Окрім того, судом встановлено, що товар, отриманий підприємством від постачальників для подальшої їх реалізації належним чином обліковується, що підтверджено первинними документами.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції рішення судів у межах касаційної скарги, висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 11510,30грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 по справі №2а-10735/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв