Court ruling № 41476119, 13.11.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 876/5501/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 28 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції, в якому просив визнати протиправними дії державного виконавця Нововолинського міського управління юстиції Мазурка В.П. стосовно винесення постанови про накладення штрафу від 28.12.2012 року ВП № 35675421, визнати поважними причинини невиконання постанови господарського суду Волинської області від 10 вересня 2012 року по справі № 5004/865/12 у ВП № 35675421; скасувати постанову про накладення штрафу від 28.12.2012 року ВП № 35675421.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 28 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного державного виконавця ВДВС Нововолинського МУЮ Мазурка Петра Володимировича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 28.12.2012 року відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова є необгрунтованою та передчасною, просить таку скасувати та прийняти нову, якою заявлені позовні вимоги задоволити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення господарського суду Волинської області від 10 вересня 2012 року по справі № 5004/865/12 не виконувалося з об'єктивних причин.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргаи не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 10 вересня 2012 року задоволено позов прокурора міста Нововолинська в інтересах Нововолинської міської ради до приватного підприємства «Нововолинський новобуд». Зобов'язано ПП «Нововолинський новобуд» в 2-х місячний строк з дня набрання рішенням законної сили забезпечити виготовлення проекту рекультивації земельної ділянки під Низкиничівським родовищем суглинків площею 39176 кв.м. та здійснити рекультивацію зазначеної земельної ділянки у строки згідно плану рекультивації. 24 вересня 2012 року винесено наказ про примусове виконання вказаного рішення господарського суду. 13.12.2012 року, на підставі виданого господарським судом Волинської області наказу №5004/865/121 від 24.09.2012 року та відповідно до вимог ст.ст. З, 18, 20, 24 Закону України "Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено позивачу. У вказаній постанові визначено строк добровільного виконання рішення суду до 20 грудня 2012 року з повідомленням ВДВС Нововолинського МУЮ.

У особистих поясненнях від 21. 12.012 року директор ПП «Нововолинський новобуд» ОСОБА_1 зазначає, що підприємство не може виконати рекультивацію земель із за відсутності обігових коштів на рахунках. Жодних документів, які б свідчили про поважність причин невиконання рішення суду підприємством - боржником державному виконавцю в процесі примусового виконання, надано не було. Боржник також не скористався своїм правом звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, що набрало законної сили.

На підтвердження своїх доводів щодо наявності поважних причин невиконання рішення суду, позивач в судовому засіданні жодних доказів не надав. Підтвердив, що рішення суду, яким ПП «Нововолинський новобуд» зобов'язано виготовити проект рекультивації земельної ділянки та здійснити рекультивацію у строки, згідно плану рекультивації, і на даний час залишається невиконаним.

В силу норми ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обовязковим до виконання на всій території України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - посадову особу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Згадно матеріалів справи, 21 грудня 2012 року позивач був притягнутий до відповідальності за невиконання рішення суду в строк до 20 грудня 2012 року з накладенням штрафу в межах визначених ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» в розмірі 340 грн. При цьому , боржнику, відповідно до ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», було визначено додатково 5 робочих днів для примусового виконання рішення господарського суду.

В зв'язку з тим,що рішення суду в наданий строк позивачем виконано не було, державним виконавцем, в порядку ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» 28.12.2012 року повторно винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680 грн.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за невиконання рішення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, відтак заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 28 лютого 2013 року у справі № 165/65/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська