№ 41456591, 06.10.2014, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р. Справа № 804/12969/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рищенко А.Ю.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білавтозапчастина» про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Дніпродзержинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білавтозапчастина» про припинення юридичної особи.

Ухвалою суду від 27.08.2014 року було відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду без проведення судового засідання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків та інших обов'язкових платежів. Заборгованості перед бюджетом не має. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Білавтозапчастина» відсутнє за своїм місцезнаходженням, тому на цій підставі податковою інспекцією було винесено розпорядження №103-р від 06.08.2014 року про звернення до окружного адміністративного суду із позовною заявою про припинення юридичної особи. У ЄДР міститься інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою свого місцезнаходження.

Просить суд: припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білавтозапчастина» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32293409).

Копію ухвали про відкриття скороченого провадження було направлено на адресу відповідача, проте конверт із поштовим вкладенням повернувся до суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

04.02.2003 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради було проведено державну реєстрацію - Товариства з обмеженою відповідальністю «Білавтозапчастина» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32293409). Це підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі також є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

За положеннями ч. 2 ст. 50 КАС України суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.

Крім того, пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Крім того, відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Тобто, позивач у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції по веденню оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів на підставі законодавства.

Відповідно до пп.16.1.3. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Позивач посилається у своєму позові на положення абз.5 ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка передбачає однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Та зазначає, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є запис про відсутність відповідача за вказаним місцезнаходженням, на підтвердження чого надає суду копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно даних вказаного Витягу 22.02.2003 року державним реєстратором виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради було внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи ТОВ «Білавтозапчастина» за вказаною адресою: 51905, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Баглійський район, вул. Дорожня, буд.2А, про що вчинено запис за №12231430009000165.

Суд вказує на те, що згідно пп.20.1.37 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право мають право в тому числі звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання.

Пунктом 67.2 ст.67 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: в тому числі припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців.

Також суд зазначає, що у Господарському кодексі України вживаються терміни «скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання», «припинення діяльності суб'єкта господарювання». Водночас, ст.104 Цивільного кодексу України визначено термін «припинення юридичної особи». Термін «припинення юридичної особи» вживається також і у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Утім, усі вищезазначені нормативно-правові акти (ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ч.2 ст.104, ч.5 ст.111 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.59 Господарського кодексу України) пов'язують момент припинення юридичної особи (суб'єкта господарювання) з однією подією: внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб'єкта господарювання).

Тому, позовні вимоги про припинення юридичної особи, спрямовані на втрату останньою цивільної правоздатності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, але виключно тим повноваженням, які направлені на виконання визначених законом функцій.

Так, відповідно до вимог п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, як вже було зазначено вище, органи доходів і зборів забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізують державну податкову, державну митну політику, забезпечують формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Вказана норма кореспондує зі ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у відповідній чинній редакції), згідно із якою підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

В свою чергу, державні органи згідно ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених ст.ст.38 та 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у відповідній чинній редакції), а лише в тих, коли діють на реалізацію своєї владної компетенції.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави, передбачені нормами чинного законодавства, для припинення юридичної особи з огляду на відсутність юридичної особи за її вказаним місцезнаходженням, наявність відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тому, у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163, 183-2 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білавтозапчастина» про припинення юридичної особи відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя А.Ю. Рищенко