У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.11.2014 Справа №607/18012/14-а
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Черніцька І.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м.Тернопіль про зобов'язання призначити пенсію та здійснити перерахунок,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в м.Тернополі про зобов'язання призначити пільгову пенсію відповідно до вимог п. «є» ст. 13 ЗУ» Про пенсійне забезпечення» з 20 грудня 2011 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 20 грудня 2011 року по 28 лютого 2013 року.
Розглянувши матеріали позову, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи із наступного.
Встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 19 вересня 2013 року позов ОСОБА_1 до УПФ про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах задоволено. Зобов'язано УПФ м.Тернополі призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до вимог п. «є» ст. 13 ЗУ» Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 на ВАТ «Текстерно» перебування у декретних відпустках по догляду за дитиною та перебування на лікарняних.
Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 30 січня 2014 року, роз'яснено вказану постанову суду та зазначено, що ОСОБА_1 слід призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. «є» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з моменту подачі нею заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, зокрема, постанова суду.
Встановлено, що у даному спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є вже постанова Тернопільського міськрайонного суду 19.09.2013 року, яка набрала законної сили.
Із змісту поданого ОСОБА_1 позову вбачається, що підставою подання даного позову є відсутність у постанові Тернопільського міськрайонного суду від 19.09.2013 року вказівки про дату призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії.
Вказаний недолік може бути усунутий шляхом винесення судом додаткової постанови з даного питання відповідно до вимог ст. 168 КАС України, яке не може розглядатись окремо від основної вимоги про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м.Тернопіль про зобов'язання призначити пенсію та здійснити перерахунок, оскільки у даному спорі між тими самими сторонами, про то самий предмет і з тих самих підстав вже є постанову суду, що набрала законної сили.
.
Керуючись ст.109 КАС України,-
У Х В А Л И В:
У відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м.Тернопіль про зобов'язання призначити пенсію та здійснити перерахунок відмовити та повернути позовну заяву позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя-підпис:
З оригіналом згідно
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду І.М.Черніцька
Головуючий суддяІ. М. Черніцька
The court decision No. 41441483, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast was adopted on 03.11.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 607/18012/14-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: