Court ruling № 41428150, 11.11.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/21927/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Галась І.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому з урахуванням уточнень просив: визнати неправомірною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні № 32747867 при здійсненні виконання виконавчого листа №2а-6591/2011, виданого Деснянським районним судом м. Києва 04.11.2011 року; визнати незаконною та скасувати постанову про закінченим виконавчого провадження №32747867 та зобов'язати відновити виконавче провадження №32747867 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-6591/2011, виданого Деснянським районним судом м. Києва 03.06.2011 року; визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого провадження №32747867 та зобов'язати відновити виконавче провадження №32747867 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-6591/2011, виданого Деснянським районним судом м. Києва 04.11.2011 року; відновити строк та видати дублікат виконавчого листа по адміністративній справі №2а-6591/2011р. виданий на виконання постанови Деснянського районного суду міста Києва від 04 листопада 2011р.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року позов задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни від 05 грудня 2012 року про закінчення виконавчого провадження № ВП 32747867, відкритого на підставі виконавчого листа № 2а-6591/11, виданого Деснянський районним судом м. Києва від 27 грудня 2011 року. Зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махову Діани Анатоліївну відновити виконавче провадження № ВП 32747867, відкрите на підставі виконавчого листа № 2а-6591/11, виданого Деснянський районним судом м. Києва від 27 грудня 2011 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року та ухвалити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно постанови Деснянського районного суду м. Києва від 04 листопада 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені - дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації визнані неправомірними; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації видати розпорядження про нарахування та виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на здоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік та одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат за 2010 рік; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплачувати ОСОБА_2 недоплачені суми щорічної допомоги на оздоровлення.

27 грудня 2011 року, на підставі зазначеного судового рішення, Деснянським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2а-6591/2011 та Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження (ВП № 32747867), у якому боржнику запропоновано виконати рішення суду у добровільному порядку у семиденний термін.

05 грудня 2012 року державний виконавець управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махова Д. А. винесла постанову про повернення стягувачу виконавчого листа без виконання на тій підставі, що гроші на виконання рішення суду в бюджеті на 2012 рік не закладені, посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вважаючи вказане рішення відповідача та його бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 та статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Статтею 11 вище вказаного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, які спрямовані на завершення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.

Згідно з ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, серед іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Так, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що державним виконавцем внаслідок незаконної бездіяльності не направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням постанови про відкриття виконавчого провадження. На підтвердження цього апелянт вказує на лист Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №09/1094-11 від 04.07.2013 року, в якому, як зазначає позивач, вказана дана обставина.

Проте, колегія суддів зазначає, що у вказаному листі дана інформація відсутня.

Крім того, позивач посилається на те, що внаслідок бездіяльності державними виконавцями підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві його, як стягувача, не повідомлено про хід виконання виконавчого провадження №3247867 та прийняті ним рішення, а також не повернуто оригіналу виконавчого листа №2-а-3859/11, виданого 03.06.2011 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи містять супровідні листи про направлення вказаних рішень позивачу.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та встановлених обставин справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Ю.А. Ісаєнко

Судді:

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.