ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
11 листопада 2014 року м. Київ В/800/4680/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд судових рішень.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2014 року заявника було письмово повідомлено про недоліки заяви та надано строк до 05 листопада 2014 року для їх усунення шляхом зазначення осіб, які беруть участь у справі, а також їхніх номерів засобу зв'язку, адрес електронної пошти, якщо такі є, конкретних різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, або обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку із ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, конкретного рішення Вищого адміністративного суду України, що підлягає перегляду та додання документу про сплату судового збору, копій заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву, копій різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах або копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
На виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2014 року заявником було надіслано до суду заяву із зазначенням фактично тих самих обставин, які були викладені у заяві при її первісному поданні, тим самим заявником не було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 17 жовтня 2014 року.
Оскільки у встановлений строк заявник не усунув недоліки заяви, зазначені в ухвалі судді від 17 жовтня 2014 року, то відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України заява повертається заявнику.
Відповідно до частини 5 статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
Керуючись статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.Л. Іваненко
The court decision No. 41332579, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 11.11.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 813/1537/13-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: