Справа № 740/3844/14 Провадження № 22-ц/795/2079/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Олійник В. П. Доповідач - Губар В. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіГубар В.С.,суддів:Мамонової О.Є., Шевченко В.М.при секретарі:Коваленко Ю.В.за участю:представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Рожка С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2014 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про стягнення коштів за депозитним вкладом,
в с т а н о в и в:
Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2014 року відкрито провадження та призначено до розгляду справу за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів за депозитним вкладом.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати дану ухвалу судді та постановити нову, якою передати справу за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання і прийняття незаконної ухвали.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала судді постановлена з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до п. 2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються до суду за їх місцезнаходженням, а тому даний позов повинен розглядатися за місцем знаходження юридичної особи ПАТ КБ «ПриватБанк» - у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, оскільки юридичною адресою відповідача є - 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.
Апелянт посилається на те, що норми ст. 110 ЦПК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки договір банківського вкладу (Депозит) не є банківською послугою в розумінні Закону України „Про захист прав споживачів».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Рожка С.М., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді залишенню без змін, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» залишок банківського вкладу (депозиту) «Стандарт на 12 міс.» по 02.07.2014 року включно в сумі 22 001,00 грн., нараховані проценти на кінець вкладу «Стандарт на 12 міс.» по 02.07.2014 року включно, встановлений індекс інфляції за весь час прострочення за період з 03 липня 2014 року по дату ухвалення судового рішення включно, три проценти річних від простроченої суми за період з 03 липня 2014 року по дату ухвалення судового рішення включно, пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги за період з 03 липня 2014 року по дату ухвалення судового рішення включно.
Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2014 було відкрито провадження у справі за даним позовом (а.с.15).
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що справа підсудна Ніжинському міськрайонного суду Чернігівської області та при пред'явленні позову дотримано вимоги ст.119 ЦПК України. Апеляційний суд погоджується з таким висновком, з огляду на таке.
Статтею 109 ЦПК України встановлено загальне правило про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, проте статтею 110 ЦПК України передбачені категорії справ, для яких встановлена альтернативна підсудність.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4 зворот), що територіально відноситься до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
Виходячи із змісту позовної заяви, між сторонами існують цивільно -правові договірні правовідносини стосовно банківського вкладу - коштів, які вносились позивачем на банківську карту «Універсальна» та які регулюються нормами цивільного законодавства. Апелянтом не доведено апеляційному суду наявність будь-яких територіальних обмежень у користуванні позивачем банківською картою «Універсальна» на території України, де наявні і працюють структурні підрозділи та банкомати ПАТ КБ «ПриватБанк» та не доведено неможливість виконання банком умов договору за місцем проживання позивача - у м.Ніжині Чернігівської області згідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що дана справа не підсудна Ніжинському міськрайонного суду Чернігівської області ґрунтуються на невірному тлумаченні апелянтом вимог процесуального закону, оскільки на вказані вище правовідносини поширюються положення ст. 110 ЦПК України щодо підсудності справ за вибором позивача.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд на підставі п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді залишенню без змін, оскільки її постановлено з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.
Ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:Судді:
The court decision No. 41329341, Chernihiv Regional Court of Appeal was adopted on 06.11.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 740/3844/14. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: