№ 41328290, 04.11.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

04 листопада 2014 року № 826/14675/14

За позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Біо-тест-лабораторія»

про

накладення арешту та стягнення заборгованості у розмірі 5 294 518,13 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Біо-тест-лабораторія» та просить суд:

- накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Біо-тест-лабораторія», що знаходяться в банківських установах, на суму податкового боргу в розмірі 5 294 518,13 грн.;

- стягнути з ТОВ «Біо-тест-лабораторія» суму податкового боргу в розмірі 5 294 518,13 грн. шляхом перерахування коштів з відкритих у банківських установах розрахункових рахунків.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі податкових декларацій:

- за квітень 2014 р., якою нараховано 1 571 324,00 грн.;

- за травень 2013 р., якою нараховано 3 454 155,00 грн.;

- за червень 2013 р., якою нараховано 282 322,00 грн.

Враховуючи наявну переплату у сумі 13 282,87 грн., сума заборгованості складає 5 294 518,13 грн.

У зв’язку з несплатою визначених податкових зобов’язань позивачем виставлено податкову вимогу №5719-25 від 29.07.2014 на суму 1 558 041,13 грн. Вказана вимога направлена поштою 20.08.2014.

15.09.2014 податковим керуючим було складено акт №10/26-55-25-01-17 опису майна ТОВ «Біо-тест-лабораторія» у податкову заставу.

Згідно з поданим до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.03.2014, балансова вартість основних засобів ТОВ «Біо-тест-лабораторія» становить 58 тис. грн.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі –ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1. ст.46 ПКУ податкова декларація, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пункт 49.1 статті 49 ПКУ передбачає, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу обґрунтованості позовних вимог стосовно стягнення заявленої суми заборгованості.

При цьому, ст.59 ПКУ передбачено наступне.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В порядку пункту 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено наступне.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5 294 518,13 грн.

При цьому, пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПКУ передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, відповідно до пункту 95.2 ПКУ право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги (вказана правова позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, зазначеній у інформаційному листі від 29.04.2013 р. N 642/12/13-13).

60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги №5719-25 від 29.07.2014 минуло 20.10.2014 (61-й день). Разом з тим, обставина стосовного того, що балансова вартість майна відповідача менша суми податкового боргу встановлена контролюючим органом з балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31.03.2014. Таким чином, обставина стосовного того, що балансова вартість майна відповідача менша суми податкового боргу встановлена раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. Тому, у задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Біо-тест-лабораторія», що знаходяться в банківських установах, на суму податкового боргу, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Біо-тест-лабораторія» (01001, м.Київ, вул. Еспланадна, будинок 34/2, код ЄДРПОУ 18094674) до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 5 294 518 (п’ять мільйонів двісті дев’яносто чотири тисячі п’ятсот вісімнадцять) грн.13 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк