Court ruling № 41276409, 29.10.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/20113/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012

у справі № 2а-5862/11/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бойлер» (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012, позов задоволено; визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 № 0005251501/0.

У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що самі по собі висновки попереднього акта податкової перевірки за відсутності прийнятого за результатами цієї перевірки податкового повідомлення-рішення не породжують для платника будь-яких обов'язків та не підлягають врахуванню при формуванні платником податкової звітності.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що при складенні податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року позивачем було допущено методологічну помилку, яка вплинула на стан розрахунків з бюджетом. На думку відповідача, зафіксований в акті перевірки факт завищення від'ємного значення підлягав врахуванню платником при формуванні даних податкової звітності. Також ДПІ посилається на притягнення керівника Товариства до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в порядку статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення за виявлені під час перевірки порушення.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, ДПІ було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за вересень 2010 року. Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 03.12.2010 № 2547/15-016/30773272. У цьому акті зазначено про неврахування Товариством як правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Кросс» при складенні податкової звітності за розглядуваний податковий період даних акта перевірки від 29.11.2007 № 1297/230/31668395, в якому зафіксовано факт завищення платником від'ємного значення ПДВ на 371 648 грн.

Наведена обставина стала підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 20.12.2010 № 0005251501/0, згідно з яким Товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 72623,20 грн. (у тому числі 55864 грн. за основним платежем та 16759,20 грн. за штрафними санкціями).

Фактично підставою виникнення даного спору стало невиконання позивачем вимог податкового органу, що містяться в акті податкової перевірки.

В силу вимог пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, 1.3. За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разівідсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт податкової перевірки є лише носієм доказової інформації щодо існуючих правопорушень платника у сфері податкових правовідносин. Такий акт, як випливає зі змісту наведеної законодавчої норми, не є обов'язковим для виконання та не породжує будь-яких обов'язків для платника або юридичних наслідків. Акт перевірки містить лише відомості про виявлені правопорушення з боку платника у сфері податкового законодавства.

Матеріалами даної справи підтверджується, що за результатами акта перевірки від 29.11.2007 № 1297/230/31668395 компетентними органами не прийнято будь-яких рішень. Судами не встановлено покладення на Товариство як правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Кросс» додаткових обов'язків на підставі цього акта перевірки.

А відтак суди попередніх інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність у позивача обов'язку враховувати висновки попередніх актів податкових перевірок при формуванні даних податкової звітності за відсутності податкових повідомлень-рішень, що містять обов'язкові для виконанні приписи та узгоджені в установленому порядку.

Посилання ДПІ на факт притягнення керівника Товариства до адміністративної відповідальності за порушення правил ведення податкового обліку не спростовує висновки судів, покладені в основу прийняття рішень зі спору. Адже склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею

1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є тотожним змісту податкового правопорушення.

Установлення у справі про адміністративний проступок вини керівника юридичної особи у неправильному веденні бухгалтерського обліку певних активів не означає, що адміністративний суд на цій лише підставі повинен визнати вчиненим податкове правопорушення щодо правильності обчислення і сплати податку на прибуток за операціями зі спірними активами. Адже предметом розгляду у справі про адміністративний проступок є правильність ведення бухгалтерського, а не податкового обліку, у зв'язку з чим обставини справи щодо наявності порушень податкового законодавства підлягають самостійному аналізу.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012 у справі № 2а-5862/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько