Court ruling № 41242048, 23.09.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 рокусправа № П/811/944/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0004461710 від 30.04.2013.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області було проведено планову виїзну перевірку філії «Олександрійської ДЕД» ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», за результатами якої складено акт від 16.04.2013 №161/22-10/33797251.

В ході перевірки були виявлені порушення: п. 168.1.5 п. 168 ст.168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України через неповне та несвоєчасне перерахування платником податків податку на доходи фізичних осіб в сумі 39773,47 грн.; п. 3.3 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, щодо неповного включення даних про виплачені доходи за 2 квартал 2012 року.

Зокрема, в акті зазначено, що у періоді, що перевірявся, нарахований позивачем податок на доходи фізичних осіб до бюджету під час виплати заробітної плати перераховувався з порушенням граничних строків сплати, в результаті чого станом на 31.12.2012 філією не перераховано до бюджету відповідний податок в розмірі 39773,47 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 30.04.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004461710, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 39773,47 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Підпунктом 177.7 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа-підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства подав податковий розрахунок 1-ДФ за 4 квартал 2012 року, відобразивши суму податку на доходи фізичних осіб в повному обсязі.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи, що платник податків самостійно нарахував відповідний податок, а податковим органом не було встановлено порушення правил його нарахування, визначення відповідачем у спірному ППР основного платежу в сумі 39773,47 грн. є протиправним.

Щодо застосування до позивача штрафної (фінансової) санкцій у розмірі 1020,00 грн. внаслідок порушення останнім п. 3.3 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, а саме надання податкового розрахунку з неповним включення даних про виплачені доходи за 2 квартал 2012 року, суд апеляційної інстанції звертає увагу на встановлені судом першої інстанції обставини, згідно з якими особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, по яких податковим органом встановлено не відображення суми виплачених доходів за 2 квартал 2012 року, є суб'єктами підприємницької діяльності, які мали саме господарські правовідносини з позивачем.

Враховуючи, що вищезазначені особи не перебували у періоді, який перевірявся, у трудових відносинах з позивачем, а зворотне не доведено суб'єктом владних повноважень належними та допустимими доказами, у підприємства не виникає обов'язку подавати до податкового органу звіт 1-ДФ щодо вказаних осіб.

Таким чином оскаржуване рішення в цій частині також є необґрунтованим та носить протиправний характер.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року в адміністративній справі № П/811/944/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 26 вересня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко